За 300 днів до Ironman. Випуск 7

Останні два місяці моя активність на роботі, на жаль, перевершувала тренувальну: доводилося багато їздити, і знаходити час між перельотами на тренування непросто. Ламаний графік б’є не тільки по здоров’ю, а з наближенням Дня Випробування в голову закрадаються сумніви: чи мені це потрібно, чи впораюся я?

Проте, повернення до нормального режиму підбадьорило та надихнуло. Тому поспішаю поділитися думками про новий етап підготовки до Iron Solo.

Дуже часті подорожі. За 1,5 місяці я побував у Будапешті, Загребі, Генуї, Одесі, Ялті, Відні, Барселоні. Під час поїздок (тим більше, якщо вони робочі) тренуватися дуже важко: до робочого дня додаються переїзди та перельоти. Часу на тренування залишається набагато менше, вони стають тяжким тягарем, який постійно хочеться кинути. У мене навіть виникла підозра, що саме через такий графік я «заробив» запалення.

Печаль. Швидше за все, саме напружений графік та недосипання послабили організм і у мене запалився м’яз на лівій нозі. Подивившись на результати МРТ, лікар заборонив будь-яке фізичне навантаження протягом двох тижнів.

Настрій — препоганий. Я почав переживати, чи впишусь я в план, чи встигну підготуватися?

Після двох тижнів перерви, 27 травня я повернувся до підготовки. Увесь час здається, що в мене щось запалюється і болить, і я намагаюся це відчуття якось побороти. До речі, два аспірини та чверть анальгіну допомагають позбутися «тіней» болю 🙂