Дивні штуки, які відбуваються з нашим тілом через біг

Друзі, ми запустили донати: якщо вам подобається те, що ми робимо, ви можете підтримати нас на Патреоні. Так ми зможемо робити більше хорошого і корисного, а ви — отримати ще деякі приємні сюрпризи від нас. Детальніше тут.

Починаючи бігати, ми приблизно уявляємо, що буде з нашими ногами і серцем. А через деякий час вже дізнаємось, що, крім медальок та інста-шедеврів, біг має ще й неприємні сторони.

Наприклад, перед кожним стартом ми маніакально шукаємо туалет буквально кожні дві хвилини. Чи дивуємося з підозрілого хрускоту колін, спускаючись сходами. Або не припиняємо шморгати носом навіть в тридцятиградусну спеку.

Ми рідко замислюємось про причини цих загадкових явищ, а ось спортивні лікарі та фізіологи тільки про це й думають, тому що така у них робота. Журналісти Runner’s World розпитали кваліфікованих фахівців і знайшли відповіді на найдивніші питання про біг, а ми їх для вас переклали українською.

Чому цей хлопець/дівчина біжить набагато швидше за мене, хоча в усьому іншому (зріст, вага, вік) ми однакові?

Є багато причин, чому ваш ймовірний двійник з легкістю обганяє вас на змаганнях. Можливо, цей хтось приділяє набагато більше часу швидкісним тренуванням, в той час як ви філоните. Або ж він бігав цю дистанцію вже багато разів, а ви — вперше. Або ж його нова подруга стоїть серед уболівальників, звідси й бажання пофрантити.

«У двох людей може бути схожа конституція тіла, але при цьому абсолютно різні VO2 max, моральна стійкість чи історія попередніх травм», — говорить доктор Крістен Діффенбах, професор інституту фізичної підготовки Західної Вірджинії.

Чимало параметрів, зокрема витривалість, темп і моральну стійкість, можна поліпшити систематичними тренуваннями. Але ось генетику вправами не зміниш.

«Тип м’язової тканини і VO2 max — це генетичні показники, — пояснює директор лабораторії REP Джей Дічарі.

Тому, як би прикро це не звучало, але деякі люди навіть без особливої підготовки можуть легко обігнати вас на змаганнях».

Бігова порада: генетику, як і Батьківщину, не вибирають, але ви все ж можете вплинути на свої результати, додаючи швидкісні вправи, роблячи темпові та силові тренування (ось тут ми детально з’ясовуємо, як навчитися бігати швидше, і що нам заважає).

Плюс, не забувайте, що ви в першу чергу змагаєтеся з собою колишнім, а не з якимось генетичним мутантом з натовпу.

Чому мій шлунково-кишковий тракт так підло поводиться, коли я біжу?

Хтось страждає від головних болів, коли хвилюється. Бігуни страждають від діареї. Дослідження 2008 року показало, що 45% бігунів періодично стикаються з тими чи іншими проблемами з кишечником.

«Наш шлунково-кишковий тракт дуже гостро реагує на стрес, а забіг — або очікування перед забігом — це, безумовно, стрес», — каже Деррін Брайт, сімейний лікар і фахівець зі спортивної медицини в Огайо.

Коли ви біжите, ваші кишки піддаються подвійному удару. По-перше, увесь їхній вміст добряче струшується і починає рухатися швидше. По-друге, кров, яка грає дуже важливу роль в життєдіяльності шлунково-кишкового тракту, спрямовується до інших органів (ну і, звичайно, до ніг), тим самим порушуючи баланс всмоктування рідини і гідратації. Це може спричинити кольки і бажання відвідати туалет.

Бігова порада: Доктор Брайт рекомендує повністю виключити жирну їжу і продукти з високим вмістом клітковини за 24 години до забігу, і їсти тільки прості, звичні страви. А ось наші спроби з’ясувати, що думає наука про харчування перед марафоном.

Чому я так хвилююсь за кілька днів до забігу?

Зазвичай за два тижні до змагань спортсмени зменшують обсяги тренувань, щоб відновитися і підготуватися до старту морально і фізично. Адже до цього ви напевно як слід і не відпочивали. Ось тільки цей відпочинок може обернутися проти вас.

«Бігунам взагалі-то не властиво відчувати себе такими відпочилими, як за кілька днів до забігу», — каже професор інституту фізичної підготовки в Південній Дакоті Ларрі Макденіел.

«Тіло спортсмена звикає до постійної втоми і розцінює її як «нормальний» стан. Коли ви раптово втрачаєте звичну забійну дозу тренувань, у вас з’являється багато часу і сил, щоб у всіх кольорах уявити майбутню гонку і накрутити себе до нестями».

Бігова порада: Виділіть собі 10 хвилин на день, щоб подумати про майбутній старт, а потім перейдіть на щось інше. Подивіться фільм (тільки не «Вогняні колісниці»), почитайте книгу («Народжені бігати» — не найкращий вибір в цій ситуації) чи зрештою випийте пива зі своїми небіговими друзями.

Не забудьте виспатися. І загляньте в нашу шпаргалку контрол-фріка: що потрібно встигнути зробити і взяти з собою за 24 години до старту.

Чому в деяких чоловіків кровоточать соски під час бігу, а у жінок — ні?

Піт — це суміш води, солі та інших мінералів. Коли вода випаровується, залишається тільки сіль і мінерали, і залишається це все звичайно на сосках. Чому саме на них?

Тому що вони розташовані якраз в центрі зони підвищеного потовиділення, та ще й виступають над поверхнею шкіри.

«Коли ви біжите, ваша футболка неминуче контактує зі шкірою. Якщо ваша шкіра покрита сіллю, то навіть найлегша тканина футболки буде здаватися гіршою за наждачний папір, — говорить доктор Брайт, додаючи, що особливо сильно дістається чоловікам-новачкам (бо чоловіки в принципі пітніють сильніше, ніж жінки, а новачки до того ж витрачають більше часу, щоб подолати дистанцію).

Через постійне тертя шкіра навколо сосків подразнюється і починає кровоточити. Жінки теж можуть зіткнутися з цією проблемою.

«Шкіра навколо сосків дуже ніжна і пошкодити її дуже легко, — продовжує доктор Брайт, спортивний директор марафону в Огайо, — Жінки теж ризикують розтерти соски до крові, бігаючи без спортивного бюстгальтера чи віддаючи перевагу погано підібраному або бавовняному бюстгальтеру».

Бігова порада: Пийте. Звучить дивно, але це найкраще, що ви можете зробити. Вода потрібна, щоб підтримувати процес потовиділення.
«Як тільки ви перестаєте пітніти, ви залишаєтеся сам на сам з сіллю на шкірі», — каже доктор Брайт.

Чоловікам варто заклеювати соски, а жінкам — використовувати зволожуючі засоби і добре підібрані спортивні топи.

Чому я постійно зачіпаю щиколотку однієї ноги п’ятою іншої?

Всі ці синці і садна, залишені на вашій щиколотці вашої ж п’ятою, з’являються через надмірне обертання стопи. Замість того, щоб пересуватися в одній площині, як всі нормальні стопи, ваша робить якусь неймовірну дугу і на кожному кроці штовхає щиколотку.

«Зайве закручування стопи може бути спричинене чим завгодно: від будови щиколоток до проблем зі стегнами», — повідомляє доктор Дічарі, додаючи, що найчастіше така проблема характерна тільки для однієї ноги. Це пояснюється тим, що м’язи в нашому тілі розвинені нерівномірно, тому одній з ваших ніг буде постійно діставатися більше стусанів.

Бігова порада: Приземляючись на проблемну ногу, спробуйте опускати стопу через великий палець, а не через мізинець — так ви скоригуєте дугу руху стопи.

Якщо після забігу вам потрібно щось більше, ніж просто пластир, зверніться до фізіотерапевта. Можливо, він порадить вправи на одну ногу, щоб збалансувати розвиток м’язів з обох сторін.

Чому у мене тремтять ноги після важкої пробіжки?

«Якщо ваші м’язи не звикли до навантажень, вони скорочуються неефективно і не можуть працювати скоординовано, що зазвичай призводить до тремтіння», — пояснює Мішель Олсон, лікар і професор в університеті фізичної науки в Алабамі.

Тремтіння в м’язах також може означати, що ви почали бігти занадто швидко.

«Коли ви надто швидко стартуєте, система окислення в організмі не встигає як слід включитися в роботу, — каже доктор Макденіел, — Це все одно, що різко втиснути педаль газу в підлогу — ви просто передчасно виснажуєте свої запаси енергії».

При такому старті м’язи починають страждати від нестачі електролітів або глікогену — природного палива, на якому вони працюють. Тоді тремтіння — це просто спосіб вашого організму сказати: «Агов, мені потрібна дозаправка».

Бігова порада: Добре розігрівайте м’язи перед забігом. Починайте бігти повільно, поступово наближаючись до свого запланованого темпу.

Якщо ви збираєтеся довго бігти на межі своїх можливостей, випийте ізотонік за 20 хвилин до старту; також не забудьте попередньо з’їсти трохи вуглеводів.

Якщо м’язи все ще тремтять після фінішу, пройдіться трохи, легенько потягніться і випийте ще ізотоніка.

Чому кава змушує мене бігти швидше (в пошуках туалету)?

Чимало бігунів використовують каву, як природне проносне (так-так, ви не знали?).

Дослідження показують, що кава здатна активізувати роботу кишечника вже через чотири хвилини після першого ковтка.

Саме тому вживання енергетичних гелів, багато з яких містять кофеїн, іноді призводить до таких суперечливих результатів — ви ніби й біжите швидше, але тільки в бік туалету, а не фінішу.

Бігова порада: Якщо ваш організм реагує на каву саме так, перед важливим стартом перегляньте свій кавовий раціон — можливо, доведеться його трохи обмежити. Також уважно читайте склад енергетичних гелів, щоб уникнути неприємних сюрпризів. І, про всяк випадок, добре запам’ятайте розташування туалетів на дистанції.

Чому мене нудить після тривалого бігу?

Давайте говорити чесно: немає нічого гіршого, ніж страждати весь півмарафон, мріючи про соковитий буріто, а потім добігти до фінішу і зрозуміти, що вас нудить від самої лише думки про їжу.

У відсутності апетиту після забігів винна хімія. Дослідження 2008 року показало, що 60-хвилинна пробіжка збільшує вироблення гормону пептиду, який пригнічує апетит, і зменшує вироблення ацильованого греліну, який стимулює апетит.

«Ще одна причина, чому вас іноді нудить на фініші, полягає в тому, що ви недостатньо їли під час самого забігу», — говорить Ілана Кац, спортивний дієтолог з Атланти.

Коли нашому організму не вистачає їжі (а ви в цей час женете його до якогось фінішу), він починає посилено нервувати, панікувати і активізує режим «бий-або-біжи». Це дуже древній інстинкт самозбереження, повноцінна спецоперація з технікою і Брюсом Віллісом, під час якої вашому організму немає ніякого діла до соковитих буріто — він весь у стресі і намагається вижити.

Бігова порада: Наше тіло може засвоїти один грам вуглеводів за хвилину, тому споживайте не менше 60 грамів вуглеводів на годину під час довгого забігу, радить Ілана Кац. Це можуть бути спортивні напої, гелі або звичайна їжа.

Після забігу вибирайте продукти, що легко засвоюються, чи спеціальні поживні напої. Якщо вам зовсім не хочеться їсти після фінішу — не переживайте.

«Втрата апетиту — це тимчасове явище, — поспішає заспокоїти нас Ілана, — Через годину або дві апетит повернеться, і ви будете готові з’їсти слона».

Чому у мене болить голова під час або після бігу?

Можливо, тому що ви знову починаєте думати про всі ті проблеми, від яких намагалися втекти. Хоча, насправді, головний біль може виникати з різних причин: від туго затягнутої кепки до раптової мігрені.

Серед найбільш поширених причин, однак, можна виділити перенапруження м’язів і проблеми з гідратацією.

«Трапецієподібні м’язи, розташовані у верхньому відділі спини, безпосередньо прикріплені до нашого черепа. Коли ми занадто сильно напружуємо руки і плечі під час бігу, це може призвести до головних болів», — розповідає доктор Брайт.

Головний біль також є симптомом того, що ви випили занадто багато або занадто мало води.

Бігова порада: Під час пробіжки час від часу «скидайте» руки вниз і обертайте головою, щоб трохи розслабити м’язи. Після пробіжки потягніть м’язи шиї, притискаючи по черзі ліве вухо до лівого плеча, а праве — до правого.

Також можете розрахувати оптимальний об’єм рідини, необхідний вам під час бігу. Для цього потрібно зважитися, потім побігати годину (при цьому нічого не пити) і зважитися ще раз. Кожні втрачені 430 грам ваги відповідають 480 мілілітрів рідини, які потрібно заповнити.

Чому у мене так сильно хрустять коліна, коли я спускаюся сходами?

У медицині це називається крепітація. Її викликає старіння хрящової тканини, яка з’єднує наші кістки, пояснює Джеймс Вайрік, хірург-ортопед і професор в університеті Огайо.

Ми приходимо в цей світ з новенькою і еластичною хрящовою тканиною в колінних чашечках, але з часом вона стає сірою, старою, і не відновлюється. Більшість людей, який за 30, мають легку форму крепитації. Слабкі м’язи ніг тільки посилюють проблему.

Ваші коліна хрустять, коли згинаються більше, ніж на 30 градусів, тому що в цей час колінна чашечка входить в паз стегнової кістки — тобто, одна кістка зі слабкою хрящовою тканиною стикається з іншою кісткою з такими ж слабкими хрящами.

«Хрускіт виникає через сильну напругу і різні точки дотику в пазу», — додає доктор Дічарі.

Бігова порада: Хрускіт в колінах може перерости в більш серйозні захворювання, наприклад, такі як артрит, попереджає доктор Дічарі. Ви можете мінімізувати ризик за допомогою силових тренувань, призначених для розвитку м’язів стегна і колін.

Чому мені легше бігати вранці/ввечері?

Генетика визначає не тільки колір ваших очей, але й ваш режим сну. Наш біологічний годинник вбудований у гіпоталамус і змінити його хід буває дуже складно.

Якщо, скажімо, ваші предки прокидалися на світанку, щоб обговорити ситуацію з льодовиковим періодом, скоріш за все, ви теж будете прокидатися дуже рано. Якщо ж ті самі предки сідали вечеряти ближче до півночі, ви напевно теж будете засиджуватися допізна за черговим серіалом.

«Коли ми лягаємо спати, температура тіла поступово знижується до певної мінімальної позначки. Так ось, у жайворонків ця позначка досягається раніше, а потім температура знову починає рости. Тому вони можуть прокидатися досить рано, тепленькі й готові кинутися в бій», — говорить Кріс Кляйн, дослідник-фізіолог в інституті Піттсбурга, який спеціалізується на вивченні сну.

Але навіть найзавзятішим жайворонкам може бути складно повноцінно тренуватися на світанку.

«Зазвичай вранці температура нашого тіла нижча, ніж увечері. Крім того, вранці рівень гормонів теж знижений. Через це аеробна здатність нашого організму дещо знижена», — доповнює Метт Фіцджеральд, автор книги «Тіло бігуна: Як наука може допомогти вам бігти швидше, краще і довше».

Найкращий час для фізичних навантажень — пізній післяобідній час. У цей період наші тіла стають максимально сильними, гнучкими і готовими до аеробних навантажень.

«Також емоційний настрій і мотивація досягають піку саме в пообідній час, — говорить доктор Кляйн, — Ніхто не знає чому, але в період між обідом і вечерею ми найчастіше відчуваємо себе здатними на грандіозні звершення».

Бігова порада: Якщо ви хочете вийти на пробіжку о 6 ранку — і при цьому уникнути бажання вбивати всіх на своєму шляху — вмикайте світло відразу ж, як задзвонить будильник. Світло — найкращий спосіб допомогти своєму організму прокинутися.

Також не забувайте, що з віком наш біологічний годинник починає працювати по-іншому, і нам усім в якийсь момент може захотітись прокидатися на світанку і кататися на тролейбусі чи робити щось подібне.

Якщо ви хочете залишатися нічним створінням якомога довше, намагайтеся тренуватися при природному денному освітленні або в дуже яскраво освітленій кімнаті за дві-чотири години до сну.

Чому після 35-кілометрового тривалого кросу я відчуваю себе нормально, а після марафону — на 99% складаюсь з крепатури?

Для початку задумайтеся: чи бігали ви свої тренувальні кроси під шалені крики натовпу, що змушують вас прискорюватися з останніх сил? Напевно, ні.

Неважливо, біжите ви за кілометр за 3 хвилини або за 8 — ваш змагальний темп завжди буде швидшим за тренувальний. Саме тому, вважає доктор Брайт, після тренувань ви відчуваєте приємну крепатуру, а після змагань — пекельний біль.

«Більш високий темп веде до підвищення рівня молочної кислоти в м’язах і передчасної втоми, — говорить доктор Брайт, — плюс, на змаганнях ви біжите довше — мало хто бігає 42 кілометри на тренуваннях — через що у ваших м’язах з’являється більше мікротравм, які накладаються на мікротравми, набуті на тренуваннях. У підсумку після змагань ви отримуєте ударну дозу крепатури».

Бігова порада: Доктор Брайт — великий фанат крижаних ванн, тому цілком природно, що він рекомендує протизапальні занурення в крижану воду на 5–10 хвилин після фінішу.

Стрибати в крижану ванну чи ні — вирішувати вам, але що вчені точно не радять робити, так це приймати нестероїдні протизапальні засоби, як, наприклад, Ібупрофен.

«Хоч вони і називаються «протизапальні», дослідження показують, що такі препарати погано знімають запальні процеси в м’язах, але можуть нашкодити вашим ниркам», — попереджає доктор Брайт.

Чому мої ноги після забігу смикаються уві сні?

Якщо ваші ноги продовжують бігти, коли ви вже лежите в ліжку, цілком можливо, що ви погано поїли після забігу.

«Ви довго бігли, пітніли і втратили багато натрію та кальцію — електролітів, які відповідають за розслаблення м’язів, — говорить доктор Олсен. — Їх потрібно відновити».

Бігова порада: Вставайте і йдіть на кухню за склянкою молока з булочкою (зауважили, що більшість проблем вирішуються за допомогою їжі? Їжа — це важливо!). Щоб не стикатися з такими неприємностями в майбутньому, після забігу налягайте на молочні продукти і продукти, що містять сіль і залізо, наприклад, червоне м’ясо або шпинат.

Чому у мене чорніють нігті?

«Завзяті бігуни хоча б раз за свою кар’єру стикаються з нігтьовими проблемами», — запевняє доктор Брайт.

Можна виділити три причини цього невтішного явища: затісні кросівки; занадто довгі нігті, які постійно вдаряються об носок кросівка; або ваша специфічна техніка бігу.

Як би там не було, результат завжди один. Судини під нігтями тріскають, кров виливається в порожнини між нігтем та подушечкою пальця і крізь напівпрозору нігтьову пластину здається чорною.

«Область між нігтем і пальцем не пристосована до назбирування крові або іншої рідини — вона занадто жорстка і обмежена, — говорить доктор Брайт, — Тому тиск в частині ураженого нігтя швидко підвищується».

Бігова порада: Якщо вас дуже турбує цей тиск, і ви вже прямо зовсім не можете терпіти, спробуйте екстремальний метод: нагрійте голку і проштрикніть пошкоджений ніготь.

«Це дуже болюча процедура», — здригається доктор Брайт і наполегливо рекомендує звертатися до лікаря, а не займатися самолікуванням.

А взагалі, припиняйте симулювати і просто трохи почекайте. Тканини під нігтем швидком відімруть, ніготь відпаде і ви зможете спостерігати чудо життя — появу нового нігтя.

Чому мені так важко змусити себе бігти?

Це, звісно, питання на мільйон. Думки вчених сходяться на двох цілком очевидних поясненнях. Перше — мозок контролює, скільки болю ми можемо добровільно стерпіти. Друге — наше тіло не любить, коли йому роблять боляче.

«Наш мозок робить все можливе, щоб не дати нам дійти до тієї межі, де порушується фізіологічний гомеостаз, який має на меті зберігати нас цілими та неушкодженими», — говорить Метт Фіцджеральд.

«Мозок ніколи не дозволить нам дійсно вичавити з себе 100 відсотків життєвих сил і енергії, — говорить доктор Роберт Вайнберг, професор спортивної фізіології в Огайо. — Наші цілі не завжди збігаються з тим, що ми готові стерпіти заради їх досягнення. Наприклад, ви можете думати, що хочете вибігти марафон з трьох годин. Але на ділі виявляється, що ви зовсім не готові до тієї важкої роботи, яка для цього необхідна».

Бігова порада: «Ви повинні готувати своє тіло до болю, — вважає Фіцджеральд, — Чимало бігунів розуміють, що їм доведеться морально страждати кілька годин, але не усвідомлюють, як при цьому будуть горіти їхні легені та ноги».

Фіцджеральд рекомендує бігати інтервальні тренування, гірки і фартлек принаймні раз в тиждень, щоб підготувати свої м’язи до навантаження.

Доктор Вайнберг радить іноді бігати з людьми, чий темп перевищує ваш, — таким чином ви зможете зімітувати моральний тиск забігів з більш швидкими спортсменами.

Чому у мене коле в боці?

Усі знають цей зрадницький біль, який зазвичай виникає в правому боці в найбільш невідповідний момент. Так ось, виною йому є дихання. Точніше, не саме дихання, а наша діафрагма, яка контролює дихальні рухи.

«Діафрагма прикріплюється до печінки з правого боку, — говорить доктор Вайрік, — Коли ми біжимо, місце скріплення розтягується, розтягуючи діафрагму і завдаючи болю».

Бігова порада: Якщо у вас коле в боці, трохи сповільніться або перейдіть на крок, щоб ви могли повноцінно, глибоко вдихнути. Також можете спробувати притримати рукою область печінки і трохи натиснути на неї.

Ще один спосіб: видихайте, коли приземляєтеся на ліву ногу (в цей момент ваша діафрагма піднімається) і вдихайте, коли приземляєтеся на праву ногу (в цей момент діафрагма опускається) — так ви зменшите розтягнення м’язів і знімите больовий спазм.

Ну, а найкращий спосіб — тренуйтеся. При постійних навантаженнях діафрагма адаптується до розтягування і реагуватиме на них нормально.

Чому я відчуваю себе справжнім генієм після пробіжки?

Біг має чимало переваг. Так, наприклад, після чергової пробіжки ви цілком зможете поліпшити свій результат тесту IQ, якщо сядете за нього прямо на фініші.

«Біг позитивно впливає на наші нейромедіатори, такі як ендорфін, норадреналін і серотонін, — говорить Метт Фіцджеральд, — До того ж, біг вводить мозок в режим альфа-хвиль, який допомагає нам залишатися спокійними і почувати себе добре».

Є багато досліджень про зв’язок між бігом та роботою мозку. Наприклад, дослідження в університеті Іллінойсу показало, що 30 хвилин бігу покращують наші когнітивні функції на 10% у порівнянні зі звичайним станом, що дозволяє нам легше справлятися з вирішенням проблем або складних завдань.

Бігова порада: Якщо ви все ще не розумієте, що потрібно робити, вирушайте на пробіжку — схоже, вашому мозку не завадить невелика зарядка.

Чому під час всякої пробіжки мене супроводжує нежить?

У медицині цей стан називається риніт фізичного зусилля. Він з’являється через те, що ми занадто активно дихаємо, і ніс починає працювати в посиленому режимі.

«Прохолодне або сухе повітря — або і те, й інше разом — підсилює секрецію, точно так само, як це відбувається при астмі фізичного зусилля», — говорить доктор Джеймс Саблетт, алерголог з Кентуккі.

Якщо ви сильно переживаєте через своє безкінечне шморгання носом під час бігу, не турбуйтеся, ви такі не одні. Дослідження 2006 року показало, що 40% бігунів періодично страждають від нежитю, коли тренуються в приміщенні, і 56% — коли тренуються на вулиці.

Бігова порада: Якщо нежить сильно турбує вас (наприклад, триває ще довго після закінчення тренування), можна випити антигістамінний препарат або використовувати спрей для носа перед пробіжкою. У всіх інших випадках просто запасіться серветками і сприймайте цю неприємність з філософським спокоєм — це скоро мине.

І все ж — я ходжу в туалет прямо перед стартом, чому мені знову хочеться туди зайти посеред забігу?

Бажання терміново знайти який-небудь затишний кущик може виникнути з багатьох причин, каже Крейг Комітер, професор урології в Стенфордській медичній школі.

По-перше, під час бігу ваше серце б’ється швидше, кров також починає рухатися швидше, через що нирки виробляють більше сечі, особливо якщо ви випили достатньо води перед стартом і продовжували пити на дистанції.

Іншою причиною, як не дивно, може бути недостатня гідратація. В цьому випадку концентрована сеча в сечовому міхурі може створювати відчуття переповненості.

Врешті-решт, ударні бігові рухи впливають на ослаблені сфінктери, через що сеча просочується з сечового міхура в сечовипускальний канал і викликає бажання терміново зайти в туалет (те ж саме відчуття виникає у деяких жінок на пізніх термінах вагітності).

Бігова порада: Якщо ви хочете в туалет, сходіть в туалет. Якщо такі поклики трапляються дуже часто, сходіть ще й до уролога.

Переклад українською Наталя Сколоздра

Що ще почитати:

Скільки потрібно бігати, готуючись до різних дистанцій
Скільки води треба пити? А під час бігу?
Що зробило людей бігунами? Виявляється, річ у генах