Выберите язык:

Як захистити себе на пробіжці? Практичні поради з самооборони для бігунів

Наша читачка, яка кілька років займається бойовими мистецтвами (бокс, кікбоксинг, муай-тай) і регулярно проходить тренінги з самооборони Федерації крав-магу України, поділилася рекомендаціями і поспілкувалась з експертами.

Читать эту статью на русском

Мета цієї статті — не залякати вас до тремтячих колін, змусивши відмовитися від бігу лісами і парками, а дати теоретичні та практичні навички у нелегкій самообороній справі.

Як захистити себе на пробіжці? Практичні поради з самооборони для бігунів

Психологія самооборони: чим небезпечний «синдром хорошої дівчинки»

Взимку чимало з нас бігає в темний час, іноді недостатньо освітленими дворами і вулицями, хоча ймовірність нарватися на насильство зберігається і вдень в центрі міста.

І перше, що важливо зробити — позбутися «синдрому хорошої дівчинки» (якої б ви не були статі): я гарна дівчинка, зі мною не може трапитися нічого поганого. Може. На жаль, може. Чоловіки-бігуни також далеко не в повній безпеці.

На жаль, маньяки, ґвалтівники, злодії та інші неадекватні особистості живуть в буквальному сенсі поруч з нами. Було б чудово, якби у них на лобі спалахувало клеймо «я — покидьок і ґвалтівник», «педофіл», «психопат», але, як ви розумієте, так не буває.

І замість того, щоб опинитися під владою синдрому хорошої дівчинки, подумки скажіть собі: «Це може трапитися. Це може статися сьогодні. Зі мною». І готуйтеся захищати себе і своє життя — цілком легальними і доступними засобами, про які йтиметься нижче.

І ще: забудьте про таке поняття, як провокуюча поведінка. У будь-якому насильстві завжди винен насильник, а не жертва. Ні, це не ви винні в тому, що пішли бігати не в той час, не в те місце, в облягаючих лосинах і яскравій куртці. Якщо вас пограбували, побили, зґвалтували — ви жертва, ви не винні.

Вправа 1: основна проблема самооборони

А тепер перша з наших вправ — станьте, будь ласка, на вагу. Скільки ви важите? 55 кг? 62 кг? А тепер уявіть собі, що нападник важчий від вас у півтора рази і досвідченіший.

Навіть якщо ви — бігун-чоловік, згадайте, коли ви востаннє билися всерйоз. Класі так в четвертому? Раніше? А цей покидьок бився все своє життя, він з дому вийшов вже «заряджений» думкою когось пограбувати. Так що ж робити? Ви не можете перетворитися на Майка Тайсона, тому що ви не Майк Тайсон, та це й не потрібно. А що потрібно?

Зрозумійте: коли вас ляскають по сідницях, виривають телефон, схопили троє і тягнуть в кущі, це означає тільки одне — вас обрали жертвою, а ви цього не помітили, і до вас змогли наблизитися. Ви це пропустили, і стороння людина вторглася у ваш особистий простір.

Вправа 2: особистий простір і чому це важливо

Наступна вправа: станьте посеред кімнати і уявіть, що до вас наближається людина. Вона не знайома вам, але викликає інстинктивну тривогу — можете вигадати цю людину або уявити когось конкретного неприємного. І ось цей тип повільно починає наближатися до вас, а ви можете подумки сказати йому «стоп!» в будь-який момент, коли вам цього захочеться.

Ну що, де ви подумки зупинили неприємного типа? Між вами і ним відстань близько метра — правда? Так ось, ця відстань, вона ж приблизно дорівнює довжині витягнутої руки, — це ваш особистий простір, куди не може увійти жодна незнайома людина.

Так, буває ще громадський транспорт в годину пік, але зараз мова не про нього. Чому так важливо не допускати сторонніх, а тим більше підозрілих людей, у ваш особистий простір? Тому що важко пограбувати або зґвалтувати жінку, яка стоїть за метр від агресора. Не дотягнеться.

Ще один важливий нюанс: відстань витягнутої руки — це та відстань, з якої вас можна дістати правильно поставленим ударом. І якщо ви пропустите цей удар, а також захват, заломлення (а саме на них часто перетворюються нібито нешкідливі жести «турботи», наприклад, коли вас намагаються обійняти за плечі чи за талію), ви вже програли. Чому? Зараз дізнаєтеся, але спочатку виконайте нову вправу.

Вправа 3: пропущений удар

Знову станьте на середину кімнати чи будь-якого іншого вільного простору, де ви нічого і нікого не зіб’єте. Поставте ноги на ширині плечей, витягніть вгору праву руку, подивіться на власні пальці і встановіть на телефоні таймер на 30 секунд. Більше не треба, і коли прозвучить сигнал, починайте обертатися вправо, дивлячись на власну руку.

Минає 30 секунд — як почуваєтеся? В очах пливе, повна дезорієнтація, хтось сів на попу — нічого страшного. А тепер спробуйте відповісти, який зараз місяць і як звали вашого дідуся з боку матері? Ви навряд чи зробите це відразу і легко…

Навіщо це знущання над вами було потрібно? Річ у тім, що ось приблизно так само ви почуватиметеся, пропустивши удар в голову.

Забудьте красиві голлівудські бійки, де герої дубасять один одного по півгодини без особливої ​​шкоди. Середньостатистисна вулична сутичка — це не боксерський ринг, де є суддя. На вулиці бійка займає приблизно 11 секунд — саме до того часу, як хтось пропустив той самий удар в голову. Чому саме в голову? Тому що удар по корпусу менш травматичний, а в зимовий час ви можете бути вдягнені у зимовий одяг, який його пом’якшить.

Але те ж саме стосується й умовного агресора: комплект «два теплих светри + шкіряна куртка до колін, яка глухо закриває горло» — і все, дві з трьох основних точок застосування сили при самообороні (очі, горло, геніталії) щільно закриті. А ще у нього може бути ніж, кастет, вогнепальна зброя.

Так що ж робити, як захистити себе? Виходити на пробіжку з мачете? М’яко кажучи, не найкращий вибір, але до засобів самозахисту ми ще повернемося. Зараз у нас інше завдання — тренування відлякуючого погляду і голосу.

Вправа 4: «Руки прибрав, крок назад!»

А тепер, якщо вдома є рідні, попередьте їх про те, що у вас тренування, а то ще санітарів викличуть. Ставши перед дзеркалом, уявіть, що бачите в ньому не себе, а того самого мерзенного типа, якого уявляли або згадували раніше.

Як впізнати агресора в людині, яка до вас наближається? Найбільш ймовірно, у нього буде блукаючий погляд, він може говорити вам заспокійливі слова: «Така красива дівчина — і сама бігає, можна з вами? Красуня, ти не замерзла? Іди до мене, я зігрію» тощо.

Але ось характерна деталь — наближаючись, агресор може чухатися, торкатися свого обличчя, потирати руки, смикати бороду. Навіщо він це робить? Інстинктивно, для самозаспокоєння. Так-так, навіть найдосвідченіший насильник в глибині душі побоюється, що що-небудь може піти не за його планом, а такі погладжувальні рухи (компульсії) допомагають йому заспокоїтися.

Подивіться на нього, потім вдихніть і голосно, впевнено та недвозначно крикніть: «Руки геть!» Або щось схоже, що, на вашу думку, може зупинити агресора. Тільки не мямліть, не шепочіть, голосно і різко крикніть. І робіть крок чи стрибок назад — пам’ятайте, таким чином ви виходите із зони ураження.

Водночас намагайтеся не роззиратися на всі боки, і в жодному разі не повертайтеся до агресора спиною і не стійте на рівних ногах, краще дещо призігніть їх в колінах. По-перше, взимку на слизькій поверхні вас буде важче збити з ніг, а по-друге, завдяки напівзігнутим колінам ви зберігаєте більшу маневреність і зможете як відскочити назад (знову — завжди дивіться на агресора!), так і вбік.

Разом з голосом спробуйте потренувати відштовхуючий погляд — прямо в очі, різко і ніби відштовхуючи агресора поглядом.

Ще один нюанс відлякуючого крику, про який варто згадати: ким би ви не були, намагайтеся не вживати матюків.

Не тому що ви людина інтелігентна, а мат — це фу. Справа в іншому: дуже часто насильство вчиняють ті, хто вже побував у місцях позбавлення волі, і такі індивіди можуть вкрай гостро реагувати на матюки, які мають для них особливий сенс.

Чи варто кликати на допомогу?

Якщо ви помітили, що хтось підозрілий підстерігає вас, йде або біжить за вами, і у вас є можливість зателефонувати і викликати в парк або на стадіон когось із близьких — телефонуйте.

Якщо ж ні, спробуйте звернутися до тих, хто тренується поруч і попросіть їх провести вас.

Якщо поблизу немає інших спортсменів — звертайтеся просто до перехожих (найкраще до військовослужбовців чи поліцейських), нема поблизу і їх — та хоч до літньої жінки з сумками, мало хто з агресорів ризикне напасти на двох, нехай навіть і непідготовлених жінок.

Добре, а що робити, якщо немає у вас чоловіка, друга, брата, ви в іншому місті і вас переслідують? Вдих-видих, робите вигляд, що дістаєте телефон і голосно, впевнено називаєте будь-яке чоловіче ім’я, яке прийде вам в голову, а потім вимовляєте приблизно наступний текст: «… я пробіжку закінчила, так ти підходь, коханий, підходь, я тебе чекаю, і собачку нашу, американського стаффордшира, випускай мені назустріч». Це блеф, але він може врятувати вам життя.

А якщо агресор фізично слабший?

Уявіть собі: ви біжите парком, і тут перед вами з’являється брудний бомж, який перегороджує дорогу і починає клянчити: «Мужик, дай десятку… Мужик, ну, будь другом — на пляшку не вистачає, дай десятку». Не сподівайтеся, що відкупитеся десяткою. Тобто можете дати дріб’язок, але якщо після цього бомж не йде, а напосідає на вас ще сильніше, справа не в грошах.

Його завдання — не випросити у вас готівку, а розвести на агресію. Як тільки ви його відштовхнете, звідкись налетять його дружки (вони під час сутички уважно спостерігають за вами, але ви їх не бачите) і почнуть бити, а потім — грабувати, роздягати. Подібним же способом можуть «розводити» представники деяких національних груп.

Відштовхуючий погляд і голос дадуть зрозуміти, що ви — не найлегша здобич, і зловмисники можуть переключитися на нову жертву.

Як бути, якщо вас хочуть пограбувати?

Коли до вас підходить зловмисник, найімовірніше, від жінки йому потрібно її майно, тіло або життя. Або яке завгодно поєднання — пограбувати і зґвалтувати, зґвалтувати і вбити і т. п.

Чоловік більше ризикує бути пограбованим, ніж піддатися сексуальному насильству, хоча і такий варіант не можна відкидати. Але ймовірність цього невелика, тому, скоріш за все, у бігуна захочуть відібрати новомодний гаджет, який він необачно «засвітив» на пробіжці.

Ось що говорить про таку ситуацію майстер спорту і тренер з боксу Роман Кудрявцєв:

«На вулиці не треба нікому нічого доводити і чинити опір. Ваш телефон, гаджети, екіпірування не варті вашого життя. Краще не вступити в бій, ніж втратити здоров’я або життя. Стежте за тим, хто до вас підходить, а також за оточуючими — намагайтеся, щоб вас не притиснули до стіни. А потім віддайте те, що вимагає злочинець, не геройствуйте, особливо, якщо ви жінка на високих підборах, краще якомога швидше розривайте дистанцію між вами і грабіжником».

Які засоби самозахисту можна використовувати?

У вас перед зловмисниками є одна величезна перевага: ви любите і вмієте бігати. Тому найкраще, що ви можете зробити в будь-якій загрозливій ​​ситуації, — це різко втекти.

Повірте, ривок на відстань 100 метрів вже може охолодити агресора або переключити його увагу на іншу жертву. А, крім вміння бігати, у вас в активі — зручне бігове взуття та численні тренування, в той час як ваш агресор фізкультурою якщо й займався, то в далекому дитинстві, а тепер зайва вага і багаторічний алкоголізм не дадуть йому наздогнати вас.

Вийти із зони ураження вам дозволять абсолютно доступні і легальні засоби самооборони. Чому мова йде не про ножі, кастети та інше? А тому, що якщо ви не вмієте ними користуватися, то не варто і брати їх на пробіжку — зловмисник може зарізати вас вашим же ножем.

Те ж саме стосується і дозволеної в деяких країнах вогнепальної зброї — в наших краях стільки темних місць в законодавстві і судовій практиці, що розібратися в них буває важко навіть юристам.

Тому мова піде про інше — про те, що ви можете взяти з собою куди завгодно (на пробіжку, в аеропорт, в гості до президента). Це ліхтарик і свисток.

Чим може допомогти ліхтарик? У темряві спрямоване на людину світло ліхтарика засліпить його, вигравши для вас ті самі рятівні кілька секунд.

Крім цього, уявімо таку ситуацію: ви повертаєтеся з пробіжки, втомилися, а ймовірний агресор підстерігає вас у під’їзді. Так, якщо вдома є хтось, хто може вас захистити, то, зустрівшись віч-на-віч із підозрілим типом, краще якомога швидше вийти з під’їзду і зателефонувати, попросивши про допомогу. А якщо її чекати нізвідки? Тоді посвітіть ліхтариком йому прямо в очі.

Найкраще для такого випадку підійдуть ліхтарики зі стробоскопним (переривчастим) світлом, схожим на освітлення нічних клубів. Таке світло може засліпити і на півгодини. А відповідальності за застосування ліхтарика — жодної. Так, ви можете таким ось дивним чином познайомитися з новим сусідом, який не міг знайти ключі, нічого страшного. Потім тортик йому занесете або запросите на спільну пробіжку.

Засоби самозахисту для бігунів

А свисток — звичайнісінький свисток, яким дають команду на старті і фініші, — здатен не лише збити з пантелику агресора, а й привернути увагу оточуючих.

Не всі можуть у стресовій ситуації закричати чи покликати на допомогу: у декого в прямому сенсі перехоплює подих, і їм легше засвистіти, ніж закричати. Свисток точно так само, як ліхтарик, абсолютно легальний, дуже мало важить і доступний всім.

Засоби самозахисту для бігунів

Водночас, застосування газового балончика має свої особливості і не всі вміють ним користуватися: струмінь не можна скеровувати проти вітру (бо понесе на вас самих), мало чим може допомогти в замкнутому просторі (під’їзд, ліфт), тому як універсальний засіб самооборони його рекомендувати не варто.

Засоби самозахисту для бігунів

Різного рода кастети мають на меті не стільки посилити удар, скільки зробити його більш хльостким та різким. Такі засоби дозволяють нанести швидкий удар, але їх використання має свою специфіку: вимагає постановки особливого дряпаючого удару по обличчю зверху вниз — зловмисник буде подряпаний і навряд чи продовжить наступ.

Є нюанс — така відсіч може зупинити, а може і розлютити, тому якщо вам вдалося зупинити злочинця, біжіть. Ще один момент, про який слід пам’ятати: якщо внаслідок подібної відсічі ви серйозно понівечите зловмисника, а вже тим більше залишите без ока — відповідати доведеться вам.

Засоби захисту для бігунів

Невеликі, подібні на кулони засоби самозахисту, які можна носити на шиї або як браслет на руці особливої ​​шкоди не завдадуть (якщо не бити прицільно в око чи в скроню — а тут легко і перевищити міру самооборони), зате можуть дати ілюзію того, що бігунка захищена. На жаль, це не так — зимовий одяг зловмисника пом’якшить удар, а невелика маса такого кулона не дозволить зупинити злочинця.

Те ж саме стосується електрошокерів — вони можуть бути застосовані тільки на близькій дистанції, коли вас вже схопили, і в запасі кілька секунд до того, як вас, наприклад, придушать. Чи встигнете ви за кілька секунд вихопити шокер, намацати шию нападника і натиснути на кнопку? Краще не допускати нікого у ваш особистий простір, ніж так ризикувати.

Засоби самозахисту для бігунів

Відверто невдала ідея зі списків засобів самозахисту для бігунів — кросівки з шипами. З шипами не внизу, а розташованими там, де в кросівках зазвичай йде шнурівка – складно уявити собі, скільки років треба віддати кікбоксингу чи тайському боксу, щоб зуміти нанести удар, який зупинить зловмисника такими шипами.

Поки ви будете прицілюватися, а найголовніше — як ви завдасте удару цими диво-кросівками, ви пропустите удар в голову. Або, якщо ви викрутитеся і вдарите ногою, інша нога залишиться беззахисною і тут вже питання — перехопить зловмисник вашу «ударну» ногу, чи зіб’є з ніг вас самих.

Засоби самозахисту для бігунів

Вправа 5: знайди знаряддя за 5 секунд

Краще, ніж витрачатися на подібні не дуже ефективні засоби, виконайте таку вправу.

Все, що потрібно зробити — в будь-який момент пробіжки зупинитися, впродовж 5 секунд озирнутися і знайти щось, чим ви зможете себе захистити, якщо у вас немає з собою ліхтарика, балончика, шокера.

Це може бути: камінь (найдавніша зброя нападу і захисту), палиця, пляшка (особливо з гострими краями), звичайнісінький пісок чи сніг (присіли, зачерпнули рукою і кинули в очі — прекрасний засіб зупинити зловмисника і фора вам для втечі).

Як поводитися в момент сексуального насильства і після нього

Голлівуд повниться прекрасними (або жахливими — для кого як) фільмами про те, як жертви насильства раптово набувають навичок бійців спецназу і мстяться своїм кривдникам.

Забудьте. Це казки, які до реального життя не мають жодного стосунку. Якби жертви були здатні настільки витончено мститися, а насильство каралося настільки ж криваво, агресорів було б набагато менше.

Насправді ж жертви насильства (сюди ж входить і психологічна агресія, пограбування, сексуальні домагання або злочин, скоєний на сексуальному ґрунті) зазвичай пригнічені і деморалізовані.

Вони переживають (найчастіше — наодинці) посттравматичний стресовий розлад і вкрай рідко звертаються як до правоохоронних органів, так і до фахівців з психічного здоров’я — психологів, психіатрів, психотерапевтів.

Ось що говорить Спартак Суббота, кандидат психологічних наук, доктор філософії, лікар-психіатр:

«Є три типи насильників: владні, садисти та гнівні. Ті, хто може напасти на вулиці — це гнівний тип насильника, оскільки садиста цікавить заподіяння болю, а владного — пригнічення.

Гнівного може зупинити агресивний спротив: крик, клич про допомогу, фізичний опір. В жодному разі не можна покірно здаватися, треба захищати себе і своє життя, бо нерідко, наткнувшись на активний опір, зловмисник відступає. А пасивне прийняття сексуального насильства може призвести до того, що злочинець ще й не захоче залишати вас живими. Тому чиніть опір.

Добре, якщо ви зможете запам’ятати риси обличчя зловмисника, але якщо ні — не страшно, це можна зробити потім, під час когнітивного інтерв’ю у фахівця з когнітивно-поведінкової терапії (КПТ).

Ваші дії, якщо щодо вас було вчинено насильство: спершу звернутися в поліцію, а потім — до фахівця з КПТ. Чому я рекомендую саме цей вид терапії? Тому що її методики дозволять провести короткострокову терапію, яка не лише не дасть розвинутися пост-травматичному стресовому розладу, але й дозволить сформувати позитивний досвід.

Простіше кажучи, у вас не буде панічного страху перед пробіжками на вулиці, тому що насильники не працюють в одному й тому самому місці. Тим більше, якщо жертва чинила опір і, ймовірно, звернулася в поліцію, це місце безпечне».

Попри те, що дії правоохоронних органів далекі від ідеальних, варто обов’язково заявити, що з вами на пробіжці трапився неприємний інцидент. Навіть якщо ви вирвалися, втекли, покликали на допомогу — повідомивши в поліцію, ви, можливо, врятуєте чиєсь життя.

Що в підсумку

У будь-якій загрозливій, незрозумілій ситуації — тікайте.

Якщо вас грабують — краще віддайте все, ваше життя дорожче.

Не допускайте сторонніх у ваш особистий простір.

Йдучи на пробіжку, повідомте рідним, де і скільки часу ви будете бігати, попередьте, що вам може знадобитися їхня допомога (зустріти після пробіжки, біля будинку тощо).

Беріть з собою телефон, але не хизуйтесь ним оточуючим, особливо якщо це дорогий гаджет.

Звертайте увагу на людей навколо — серед них можуть бути не тільки зловмисники, а й ті, хто може вам допомогти.

У темну пору року уникайте безлюдних маршрутів, нехай у вас на шляху будуть аптеки, супермаркети, ідеально — відділення поліції.

Якщо на вас нападають — чиніть опір, застосовуйте те, що у вас з собою, під рукою, але рівно доти, поки не з’явиться можливість вирватися і втекти.

Якщо ви змогли зупинити зловмисника, а тим більше, збити з ніг — не добивайте, а тікайте. Не треба йому шию ламати, очі виколупувати чи щось в цьому дусі — інакше проблеми з законом будуть вже у вас.

Повідомляйте в поліцію з приводу усіх нападів і спроб насильства.

Не соромтеся за потреби звернутися до психотерапевта — це стосується і жінок, і чоловіків.

Сподіваємося, що стаття не залякала вас, а дала можливість ознайомитися з легальними методами самооборони. А, може, хтось зацікавиться і, крім бігу, включить в свою тренувальну програму тренування з боксу, рукопашного бою, крав-магу.

Переклад українською: Наталя Сколоздра

Що ще почитати:

РОЗПОВІСТИ ДРУЗЯМ
Підпишіться на розсилку з порадами та статтями про біг

Головна сторінка

Підпишіться на нашу розсилку.
Ми не спамимо і надсилаємо лише корисне