Чи можна брати участь у бігових стартах щотижня?
Як бігуну-початківцю визначити, в яких змаганнях варто брати участь, а в яких ні, і скласти біговий календар, який не завдасть шкоди здоров’ю та мотивації.
З кожним роком аматорських змагань у нашій країні стає дедалі більше. Торік для весняного календаря ми насилу набрали дванадцять стартів, а цього року вже більше тридцяти і довелося виділяти найбільші.
Бігунам-початківцям складно зорієнтуватися у такому потоці подій. Вартість участі скромна, організатори заохочують різноманітними подарунками: від пам’ятних медалей до смачних домашніх частувань. Хочеться встигнути якнайбільше!
Як скласти свій змагальний календар так, щоб не нашкодити здоров’ю і отримати радість і задоволення від забігів?
У тих, хто займається в клубах або з тренером це питання не виникає, оскільки планування тренувань складається з головних стартів у сезоні. Насамперед рекомендуємо розділити рік на два півріччя: весняний змагальний цикл та осінній.
У наших кліматичних умовах весняний сезон «на вулиці» починається наприкінці березня і триває до початку червня. Влітку спекотна погода не дозволяє показувати кращі результати, та й травень останнім часом можна зарахувати до літнього місяця: часом температура повітря стає вищою за тридцять градусів — біг у спеку перетворюється на муку.
Осінній сезон змагань стартує на початку вересня і триває до листопада, захоплюючи його перший тиждень, якщо заморозки ще не особливо сильні. Ці місяці будуть основними для стартів.
У кожному циклі потрібно вибрати основний забіг, навколо якого, як супутники, обертатимуться інші. Це може бути марафон або ультрамарафон для просунутих бігунів, напівмарафон або старт на 5-10 км для початківців.
З нашого досвіду, кращі місяці для марафонських дистанцій — квітень і жовтень, оскільки середня температура повітря в цей час 9-15 С. З одного боку, така температура не дозволяє перегріватися і витрачати додаткові резерви на охолодження, з іншого — ви точно не замерзнете.
Отже, головні старти визначені — скажімо, це марафон чи напівмарафон у квітні та жовтні. За тиждень та два тижні до цієї події бажано пробігти тестові 10 км та 21 км, відповідно, щоб розуміти свої можливості на головному старті.
Таким чином, у нас з’являються три змагальні вікенди у квітні. Усі старти до цього можуть бути забігами без зусиль та без розрахунку на результат, щоб залишити сили на основні змагання.
Після головного старту (того, навколо якого ви вибудовували підготовку), вкрай бажано тиждень відпочити, відновитися і зібратися з силами. Через 2-3 тижні після цього зазвичай трапляється ефект гіперкомпенсації і можна показати хороший результат на коротких дистанціях: 5 км, 10 км або напівмарафоні (якщо ви обрали головним стартом марафон).
Таким чином, у нас з’являється ще два забіги-супутники: один через два тижні після головного старту, другий через три тижні.
Перші два тижні травня всі традиційно проводять на «святі картоплі», розвиваючи силові навички і, говорячи мовою важкоатлетів, виконують станову тягу на дачних ділянках. Чи просто їдуть у відпустку. До цього моменту бажано завершити змагальний цикл, оскільки потім показати результат значно складніше і всі старти будуть швидше для розваги.
Якщо «свято картоплі» проходить повз вас, а бігати хочеться, можна скласти календар з головним стартом у травні, тоді насичений змаганнями квітень допоможе підійти до нього у хорошій формі.
Влітку аматорський спорт завмирає, відбуваються здебільшого святкові забіги, які не несуть змагальної цінності. Збори в Карпатах або інших гірських курортах допоможуть підготуватися до другого півріччя, адже там на нас чекають не менш цікаві старти та події.
Головне правильно оцінити свої сили, грамотно скласти план та не перетренуватися.
Зменшити градус серйозності::
- Що ви хотіли б знати до того, як почали готуватися до марафону
-
Як харчуватися перед марафоном, і чи працюють спеціальні передмарафонські дієти