Продавець ідей, а не взуття: мемуари співзасновника Nike

Міжнародний аеропорт ім. Джона Кеннеді. Я лечу додому після Нью-Йоркського марафону. У черзі на огляд кілька людей з медалями на грудях. Перед скануванням вони знімають свої нагороди, акуратно кладуть їх у пластикові контейнери на стрічку, потім одягають знову.

Я посміхаюся марафонцям і з полегшенням кладу на стрічку свій непідйомний рюкзак. Мені довелося засунути в ручну поклажу майже всі куплені в Нью-Йорку книги, щоб не платити за переваження. Я чекаю моменту, коли можна буде відкрити одну з них у літаку.

Від зони огляду до гейту сотня метрів і два магазини, в тому числі з книгами та журналами. У найближчому магазині я бачу її — книгу «Shoe Dog: Memoir by the Creator of Nike».

Ти летиш зі мною, книжко!

Зміст: головне

Філ Найт народився в Портленді, штат Орегон. Закінчив Орегонський університет, служив в армії, вивчав бізнес у Стенфорді.

У 1962 році Найт вирушає в навколосвітню подорож, поєднуючи приємне з корисним: він планує подивитися світ і зустрітися в Японії з виробниками спортивного взуття Тайгер. Найт домовляється про імпорт кросівок у США і, повернувшись додому, пропонує своєму тренеру Біллу Баерману пристати до спілки. Обидва вкладають по 500$.

У перший рік Найт заробляє вісім тисяч доларів, продаючи японські кросівки з багажника своєї машини. До власного виробництва взуття, а потім і одягу, він приходить вимушено і не одразу. Ще довше він іде до фінансового успіху, беручи в борг спершу у своїх і чужих батьків, потім у незговірливих банкірів.

Короткий зміст перших 300 сторінок: якщо хочете розчарувати батьків, які оплатили вашу освіту, йдіть у підприємці.

Що це за книга?

Філ Найт обіймав посаду генерального директора Nike до 2004 року, посаду голови ради директорів — до 2016 року. При цьому книга охоплює лише ранні роки компанії. Завіса опускається, коли Nike виходить на IPO у 1980 році.

«Shoe Dog» — це послідовний, скрупульозний і місцями надмірний опис становлення компанії, а не її розквіту. При цьому Найт фокусується на фінансах і юридичних питаннях — про технології і дизайн говорить між іншим. У мемуарах згадується, як Бауерман псував вафельниці, винаходячи новий тип підошви. Буде тут і епізод, в якому команда Nike наважується впровадити сміливу технологію Air. Ось, мабуть, і все.

Сьогодні Nike асоціюється з рекламними кампаніями, які надихають. Тим цікавіше, що Найт не надавав їм великого значення. У своїх мемуарах він згадує кампанію «There is no finish line» 1970 року:

«Люди вітали мене із запуском цієї реклами так, ніби ми досягли чогось значущого. Я знизав плечима. Не зі скромності. Просто я не вірив у силу реклами».

Українською книга вийшла під заголовком «Взуття-буття». В оригінальній назві Найт пише, що «shoe dog» — це людина, яка настільки повернена на взутті і так давно працює в індустрії (розробляючи, виготовляючи, продаючи і купуючи взуття), що не може думати і говорити про щось інше.

Сам Найт не вважає себе «продавцем взуття». Ось що він пише: «У мене не виходило продавати енциклопедії, і роботу цю я ненавидів. З продажем акцій я справлявся трохи краще, але при цьому відчував себе дуже хижо. Чому ж із взуттям вийшло інакше? Я зрозумів: річ в тім, що я не продавав — я вірив у біг. Я вірив у те, що якщо люди бігатимуть по кілька миль щодня, світ стане кращим. І так, я вірив, що взуття, яке я продаю, найкраще підходить для цього».

Ось ще одна цитата:

«Ми намагалися створити бренд. Але водночас і культуру. Ми намагалися продати не стільки товар, скільки ідею, наповнену змістом».

Дочитавши книгу до кінця, я відчула, що мені теж продають ідею — ідею про сміливий бренд, який робить світ кращим. Цей «товар» так добре скроєний і так якісно пошитий, що я майже готова купитися.

Кому варто прочитати цю книгу?

— Прихильники бренду дізнаються, як з’явився свуш, хто придумав назву Nike і чому Філ Найт затвердив і те, і інше, хоча ні логотип, ні назва йому не подобалися.

— Підприємці-початківці заглянуть правді в очі. Білл Гейтс написав у своєму блозі, що книга Філа Найта показує шлях до успіху таким, який він є. Найт довгі роки ледве зводив кінці з кінцями і закликає інших не розраховувати на те, що буде легко.

— Бігуни-аматори, які не знайомі з біговою культурою 60-70-х років у США, нарешті познайомляться з великим і жахливим Бауерманом і легендарним Префонтейном.

Що ще почитати?

Андре Агассі «Відкритий. Автобіографія»

Спортивна драма про нелінійний шлях до успіху.

Андре Агассі — одна з найтитулованіших і найбільш суперечливих постатей у світі тенісу. Він виграв 60 турнірів, зокрема 8 Кубків Великого Шолома і золото Літніх Олімпійських ігор 1996 року. У той час Агассі поводився зухвало і виступав нестабільно: піднявшись на першу сходинку світового рейтингу, він падав так низько, як ніхто з рівних йому суперників, і потім тріумфально повертався знову.

Автобіографія Агассі — це в найширшому розумінні книга про травми, якими переповнений спорт високих досягнень. У відвертій манері тенісист ділиться своїм болем: чи то дитяча образа на деспотичного батька, чи травма спини, через яку він коле препарати перед виходом на корт.

Цитата: «Мої фанати не тільки носять одяг, як у мене, але й копіюють зачіску. Я бачу її у чоловіків і жінок, чесно кажучи, на жінках вона виглядає краще. Наслідування лестить мені і водночас бентежить. Не можу повірити, що всі ці люди мріють бути Андре Агассі, адже навіть я не хочу ним бути».

Скотт Джурек «Їж і біжи»

Ще одна чесна книга про те, що перемога не змінює нічого.

Як і Андре Агассі, ультрамарафонець Скотт Джурек — один із найтитулованіших спортсменів у своєму виді спорту. Він сім разів поспіль перемагав на ультрамарафоні Western States Endurance Run (100 миль), три рази поспіль на Спартатлоні (246 км) і два рази поспіль на Badwater Race (246 км Долиною Смерті). Свої найзначніші перемоги Джурек здобув, будучи веганом, і книга «Їж і біжи» показує, як усвідомлене харчування впливає на досягнення у спорті. Насправді, це книга про відмову від болю і про те, що досягнення не змінюють нічого.

Можете сміливо перегорнути рецепти — історія Скотта Джурека цікава сама по собі, і він розповідає її з неймовірною простотою. Тон автора, його ставлення до власних перемог — це те, що відрізняє його книгу від бездумної книжки «Ультра».

Цитата: «Щоб пробігти 100 миль і більше, потрібно довести тіло до межі можливостей, а розум — до межі божевілля, і дійти до точки, де ти можеш сам змінювати свою свідомість. І все це для того, щоб відшукати ясність свідомості. Мій учитель йоги недарма казав, що «травми — наші найкращі вчителі».

Де придбати всі ці книжки?

Українською книга «Взуття-буття» (Shoe dog) вийшла у 2017 у видавництві «Наш формат».

Купити електронну книгу, щоб прочитати в оригіналі англійською можна:
— на сайті Amazon для читання на Kindle;
— в iTunes для читання на пристроях Apple;
— в Google Play для читання з монітора чи смартфона.

Книгу Скотта Джурека «Їж і біжи. Неймовірна історія вегана-ультрамарафонця» українською також можна відшукати на сайті видавництва «Наш формат» у паперовому чи електронному форматі.

Автобіографія Андре Агассі в українському перекладі має назву «Відкритий» і її можна знайти тут.

Що ще почитати про біг:

• Книга Метта Фітцжеральда «Біг 80/20» в короткому викладі
• «Навчіться сякатися однією ніздрею» та інші несерйозні поради з книги The Runner’s Rule Book
• Харукі Муракамі: «Я не великий, але сильний бігун. Це один з небагатьох дарів, якими я можу пишатися»

Адаптація українською: Наталя Сколоздра