Выберите язык:

Дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Хто ці дівчата, які бігають надмарафонські дистанції в горах? Чим вони займаються в буденному житті, як все встигають, з чого черпають сили і як тренуються?

Читать эту статью на русском

Ми поспілкувалися з яскравими представницями українського жіночого трейлранінгу і попросили їх розповісти про своє життя.

Дарія Боднар

35 років, живе у Львові, інженер-еколог, заміжня

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Як ти прийшла в ультрабіг?

Я завжди мріяла ходити у високі гори і займатися альпінізмом. Але коли вийшла заміж, реалізація цих бажань відійшла на задній план. Коли ж мені виповнилося 30, щось всередині «перемкнуло», виникло питання — яких цілей, крім сім’ї та хорошої роботи, я домоглася у своєму житті. І саме в той самий день народження я підписалася на похід на Казбек.

Для підготовки почала бігати кілька разів на тиждень по 4-5 км (до 30-ти років я не бігала взагалі). Навесні потрапила на командні змагання з пішого спортивного туризму з орієнтуванням за компасом і пошуком контрольних точок. Тоді в Карпатах ми пройшли автономно 120 км за 5 днів, і в голові стався прорив «Я можу!»

Потім я зацікавилася орієнтуванням за компасом, але, оскільки дівчат в команду зазвичай брати не дуже хочуть, а мої амбіції зашкалювали, я навчилася орієнтуванню і сама стала капітаном. Після чого понеслося — участь в гонках Gorgany race, Cнігохід, Терен…. І на тренуваннях я почала бігати вже системно, по 6-7 км (сміється).

На Казбек тоді я все-таки сходила, а два роки тому зважилася піти в школу альпінізму і на сьогодні закрила 3-й спортивний розряд.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Восени 2016 я прочитала в мережі про українця, який пробіг Tor De Geants — 350-кілометрову ультрагонку в горах. Напевно, ця випадкова новина потрапила мені під настрій, і два наступні тижні я її переварювала. Все думала: як і скільки повинна тренуватися людина, щоб ТАКЕ пробігти?

Потім я почула слово «трейл» і дізналася, що в 2017 році в Україні вперше буде проводитися 100-мильник. Почитала. Була вражена. Задумалася. Які ж божевільні профіки таке бігають? А потім мій хороший друг ляпнув: «І ти таке теж можеш пробігти».

І ось під Новий рік, активно трясучи колінами, я зареєструвалася на 100-мильник, розраховуючи, що раз я на Gorgany race вийшла в призи і подужала 100 км, то ще 20-30 км пробіжу на силі волі, а потім вже подумаю, що буду робити з рештою 40-50 км. І почала бігати по 10-15 км.

За той рік я потроху познайомилася з усією ультратусовкою. До осені, після 100-мильника, який я пробігла на бутербродах, навіть навчилася їсти гелі (сміється) і розібралася з технічною стороною підготовки до трейлів. З першого погляду і дотепер моє серце належить ультра.

Як вдається поєднувати біг, сім’ю, роботу?

Важко. Поки бігаєш 5-7 км кілька разів на тиждень, все добре. Але якщо ти хочеш більшого, то треба щось вибирати і чимось жертвувати.

Зараз я працюю за напіввільним від офісу графіком, інакше викроїти час на довгі тренування або часті виїзди в гори не виходить. Коли є накладка по роботі, то можу виходити на пробіжки і о 8-9 вечора. Але винятків в графіку бігу не роблю — якщо є чіткий пріоритет, то набагато легше тренуватися і планувати свій час.

Чоловік все це ледве терпить (сміється). Племінників, сестру і маму бачу дуже рідко.

Витягнути мене в кіно і на «вінішко» у друзів виходить раз на місяць, але на пропозицію поїхати в гори погоджуся відразу. Можу зібрати рюкзак і виїхати в межах години.

Все це виходить реалізувати тільки тому, що немає дітей, відповідно, побут все-таки в рази простіший, ніж у повноцінних сімей. Попрасувати можна вранці, випрати пізно ввечері, готувати не обов’язково. А повишивати хрестиком — коли-небудь потім. Кіт, звичайно, ображається, але ж його можна підкупити паштетиком.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Чи бігає твоя друга половина?

Ні, моя половинка зовсім не спортивна.

У сім’ї «шибзік» повинен бути один, і цю нішу встигла зайняти я.

Скільки годин на тиждень присвячуєш тренуванням? І з чого вони складаються?

Як правило, чимось спортивним я займаюся 6 разів в тиждень, іноді й всі 7. Мені доводиться поєднувати кілька видів спорту — біг, скелелазіння, плавання, лижі, скітур, велосипед. Але біг завжди в пріоритеті. Бігаю, в середньому, 5 разів на тиждень, якщо немає змагань. За місяць назбирується близько 250-300 км різних активностей — біг, скітур, трек.

1-2 рази на тиждень лазила в болдерзалі, цього року додала плавання в басейні. І ось тут вже доводиться вибирати. Плаваю або лажу зазвичай в день відпочинку або після змагань.

Але такий графік у мене тільки в холодну пору року. З настанням тепла і літа всі довгі і важкі тренування замінюються виїздами в гори — побігати, покататися на велосипеді, поїхати на альпзбори, в проміжках між якими я можу легко потрусити.

Основна фізична форма вже набрана за зиму і весну, влітку залишається тільки її шліфувати в правдивих умовах — немає кращого тренування, ніж участь у всіляких змаганнях. А ось лазити влітку не виходить взагалі — ноги набрякають, і часто доводиться відходити від змагань.

Твої вподобання в екіпіруванні, харчуванні?

З огляду на різноманітність моїх активностей, екіпіровки багато. З улюбленого можу виділити кросівки La Sportiva і біговий рюкзак Salomon. Одяг так швидко зношується, що не встигаю звикнути. Не люблю одяг з компресією, мені подобається все вільне і те, що не сковує рухів, я не повинна відчувати одяг на собі.

Якщо говорити про проблемні моменти — це підбір одягу, оскільки у мене маленький розмір, який не часто трапляється в продажу.

Уподобання в їжі — солоне, м’ясне, сирне, а також зелень і сирі овочі. Ну, і пляшечка хорошого червоного вина під настрій. Загалом, м’яско і ковбаска — це святе, навіть під час трейлу.

Старт, який тебе надихнув?

Звичайно ж, мій 100-мильник на 100 Буко миль — він був перший, і перше кохання не змінюють. Це маленьке життя, яке пам’ятаєш і носиш в серці завжди.

Твої бігові досягнення?

За останні кілька років я брала участь у багатьох українських гонках ультраформату — бігових, лижних, мультиспортивних, представляла Україну на Чемпіонаті Світу з Трейлу. В Україні я, напевно, входжу в ТОП серед любителів.

Змагаюся з усіма і завжди оцінюю свій результат по абсолюту, а не по жіночій категорії, і борюся саме за нього.

Але так, я дівчина, і природа створила мене слабшою. Я не можу стрибнути вище голови і обігнати хлопців, але можу спробувати хоча б трохи наблизитися до їхніх результатів. І якщо виходить, то відчуваю, що не дарма витрачаю стільки зусиль на підготовку.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Найзухваліша бігова мрія?

Звичайно, Tor De Geants (Тур Гігантів) і Ironman. Мріяти — так наповну!

Скільки у тебе пар кросівок? А туфель на підборах?

У мене 22 пари кросівок, і ще 4-5 дірявеньких під лавкою в тамбурі. Взуття на підборах ще два роки тому було дуже багато, але тепер ноги постійно набрякають чи втомлені після тренувань, і підбори я майже не ношу. Але до 10-15 пар в шафі знайти можна. А ось суконь досі багато, і відмовлятися від них не буду, навіть якщо всі ноги будуть в синцях і подряпинах. Колекціоную вишиванки, різні етноприкраси і сережки.

Чи є в твоєму біговому рюкзаку суто жіночі атрибути, наприклад, помада?

Ні, я позичаю її у хлопців. Але там завжди є сонцезахисний крем.

Поради від Дарії

  • Наважуйтеся/погоджуйтеся/підписуйтесь на будь-яку пропозицію — потім побачите, навіщо ви це робите. У більшості випадків, результат вас дуже здивує і приємно потішить.
  • Після «не можу» людина на самій лише силі волі може багато.
  • Завтра немає — насправді у вас є тільки сьогодні. Завтра може не настати. Тому, якщо щось хочете, зробіть це просто зараз.
  • Якщо ви щось почали робити, це вже половина успіху, і ваші шанси вже 50/50 — вийде чи ні. Але якщо сказали ні, то це точно 100% програш.
  • Мрійте — немає обмежень ні в чому, треба тільки захотіти.

Олена Яцук

35 років, живе в Луцьку, заміжня, виховує сина

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Як ти прийшла в ультрабіг?

Пам’ятаю свою першу пробіжку 15 років тому, через півроку після народження сина. Тоді я ледве добігла до шкільного стадіону, назад добиралася пішки. Що мене змусило побігти? Багато дівчат впізнають себе, почувши мою відповідь — мені хотілося бути стрункою. Моя мета змушувала мене щодня пробігати на 200 метрів більше.

А ще, на тому ж стадіоні я часто бачила чоловіка, який теж бігав, і якому, на око, було за 50 років. І, спостерігаючи, як він долає 20-30 кіл, я розуміла, що теж так хочу. Цей чоловік став другим мотивуючим фактором для мене. Наступні 10 років я поєднувала аеробіку і вуличні тренажери з легкими пробіжками по 5-10 км.

У той час я працювала в банку і мені доводилося прокидатися о 5 ранку для пробіжки перед роботою або ж тренуватися після роботи, вже втомленою. Стабільності в тренуваннях майже не було. Пробіжки стали «тихою годиною» від усього світу, моральним відпочинком, часом для самої себе.

Якщо бути чесною, тоді було важко поєднувати роботу, сім’ю і спорт. Зараз же у мене достатньо часу для тренувань, за що я вдячна моєму чоловікові, який повністю мене підтримує в цьому напрямку — як морально, так і матеріально.

Наприклад, на минуле 8 березня мій чоловік привітав мене трьома парами бігових кросівок.

Першу ейфорію від офіційного старту я відчула на півмарафоні Лучеськ, у 2016 році, після чого чоловік познайомив мене зі світом ультрабігу.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Першим стартом в горах став Гуцул Трейл, дистанція 24 км з перепадом висоти близько кілометра. Тоді моє життя поділилося на «до» і «після».

Як вдається поєднувати біг, сім’ю, роботу?

Тренування не впливають на повсякденне життя моєї сім’ї. Зараз я займаюся домашніми справами і улюбленими хобі — крім бігу, я дуже люблю вишивати хрестиком картини, скатертини, сорочки і шити. Я вважаю себе дисциплінованою і відповідальною, тому всі свої справи нікому не передоручаю.

На сина моє хобі впливає позитивно – іноді він біжить зі мною, не багато, звісно, але все ж. Мама і тато підтримують, як то кажуть, на відстані. А з чоловіком ми пробігли разом кілька тисяч кілометрів — разом тренуємося, якщо це не заважає дотримуватися плану підготовки, разом вибираємо старти, вибираємо і купуємо бігову екіпіровку, обговорюємо бігові новини, підтримуємо один одного, і у нас зовсім немає конкуренції.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Скільки годин на тиждень присвячуєш тренуванням, з чого вони складаються?

Мій тренувальний тиждень складається з 9-13 годин бігових тренувань і 3-4 годин силових. Зараз я додатково підключила велотренажер. Також буває, що бігаю вгору-вниз сходами на 9 поверх свого будинку. Спочатку сусіди дивувалися, потім звикли.

Часто використовую бігову доріжку, коли погода для тренувань несприятлива, і є ризик травмуватися. Багатьом не подобаються монотонні тренування на доріжці, а для мене це один із способів хоча б частково імітувати гірський біг.

Я встановлюю відповідний кут нахилу полотна і біжу, оскільки місцевий волинський ландшафт не дає повноцінної можливості підготовки до гір.

Тренувальний план складає чоловік. А взагалі, зараз мій спортивний режим — це моя маленька мрія, яка здійснилася, мій спортивний світ. Шкодую, що не зробила біговий крок у своєму житті раніше.

Твої вподобання в екіпіруванні, харчуванні?

Здебільшого, я використовую функціональний одяг шведського бренду Craft. За останній рік у мене з’явилося багато бігових речей марки Salomon. Кросівки для тренувань в залі, на асфальті і стадіоні вибираю марки Saucony, а Salomon — для трейлового бігу.

Звісно ж, у мене є спортивні речі й інших брендів, але перевагу віддаю вищезгаданим.

Останнім часом через велику кількість тренувань мій графік харчування і раціон серйозно змінилися. Зізнаюся — дуже люблю солодке, тому всі свої звички посмакувати чимось «забороненим» замінила на вживання меду, фруктів і чорного шоколаду.

В основному, я контролюю все, що потрапляє в мій рот. Але завдяки недільним довгим тренуванням можу дозволити собі з’їсти бажане солодке тістечко або піцу.

Старт, який тебе надихнув?

Забігом, який запам’ятався мені найбільше, став Chornohora Sky Marathon, де в 2017 році я бігла 60 км. Мій чоловік розповідями про довгі гірські кілометри з прекрасними пейзажами акуратно підвів мене до цієї події.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Для мене це було перше подолання такої довгої дистанції, це були перші довгі гори, це були чудові краєвиди, і це були мої перші майже 9 годин бігу і справжня боротьба себе з собою. Було важко, але, як виявилося, можливо.

Після фінішу промайнули думки, що в житті більше нічого подібного бігти не буду. Але коли дісталася додому, мої плани різко змінилися рівно до навпаки.

Твої бігові досягнення?

Так сталося, що майже кожен старт, в якому я брала участь, був моїм особистим досягненням. Я — реалістка, тому завжди планую майбутню гонку і те, як мені треба до неї готуватися. Гонка завжди має мету — певний час, за який я можу її подолати. Звідси й перемога над собою вчорашньою.

На сьогодні, напевно, моїм найбільшим досягненням стала першість серед жінок, завойована у Великій Лізі Ukrainian Trail League в 2018 році. Метою стати чемпіонкою Ліги не було, був виклик самій собі — пробігти за один рік чотири невеликі ультри. У це було вкладено чимало зусиль і часу.

Найзухваліша бігова мрія?

Натепер моя бігова мета — фінішувати в такому форматі ультрабігу, як добовий біг. Тут все просто — хочу дізнатися, наскільки я фізично витривала, і перевірити свою вольову витримку.

Скільки у тебе пар кросівок? А туфель на підборах?

Зараз у мене вісім пар кросівок, які я активно використовую, у кожної пари своє функціональне призначення. Взуття на підборах теж багато, оскільки я не дуже висока і у своєму буденному житті люблю підкреслювати жіночність.

Чи є в твоєму біговому рюкзаку суто жіночі атрибути, наприклад, помада?

У моєму біговому рюкзаку немає жодного жіночого аксесуара, тим більше — помади, яку я і в звичайному житті використовую рідко. А ось банани, батончики, гелі — так, просто валом.

Поради від Олени

Можна довго розповідати про тонкощі, нюанси і мотивацію. Мені здається, що, перш за все, потрібно вирішити, з якою метою ви бігаєте. Якщо для себе, для свого задоволення — тоді і порад жодних не потрібно, достатньо просто бігати і отримувати задоволення, прислухаючись до свого організму.

Але якщо ви хочете досягти якогось конкретного результату, то тут порада лише одна — дисципліна.

Коли ви готуєтеся до гонки на 60 км, то ніяка мотивація не допоможе, особливо якщо ви прокидаєтеся о 6 ранку взимку, на вулиці -10 і вітер, а потрібно бігти тренування 25-30 км. І тому три моїх поради звучать так: дисципліна, дисципліна і ще раз дисципліна.

А ще варто усвідомити один особливий момент — не всі тренування приносять задоволення, і це нормально. При підготовці до бігу на результат доводиться страждати на тренуваннях, і доволі часто.

Маша Шупер

27 років, живе в Херсоні, тренер зі спортивного орієнтування і туризму, заміжня

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Як ти прийшла в ультрабіг?

В біг мене привела мама — туристка і спортсменка. У 14 років вона «здала» мене в секцію спортивного орієнтування, яку очолював найгрізніший тренер в нашому місті.

Перша любов до бігу прийшла до мене саме тоді, коли я зрозуміла, що це один із способів віддалитися від крикливого тренера (сміється).

І, звісно ж, свою роль зіграли мої спортивні гени любителя пригод — моєї мами.

А в світ ультрабігу я прийшла з уже хорошим досвідом участі в змаганнях зі спортивного орієнтування, мультиперегонів і рогейну. Моїм першим трейлом у 2015 році став трейл Карпатія, на якому я, з легкої подачі моїх друзів, взяла участь в триденці і виграла, після чого закохалася і в такий формат бігу.

Як вдається поєднувати сім’ю, біг, роботу?

З поєднанням сімейних турбот, тренувань, роботи я даю раду чудово, оскільки мій чоловік — теж спортсмен, він розуміє мої потреби, а я — його. Однак разом ми не бігаємо — ні тренування, ні змагання, перш за все, тому, що у нас велика різниця в зрості, а найголовніша причина — мій загострений дух суперництва, через що є ризик посваритися.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Скільки годин на тиждень присвячуєш тренуванням, з чого вони складаються?

Мій звичайний тренувальний тиждень складається з 5 бігових днів і 2 днів з відновними, менш активними тренуваннями — стретчингом або басейном.

Твої вподобання в екіпіруванні, харчуванні?

Що стосується екіпіровки, то тут я не вибаглива, можу знайти необхідні речі як в спортивному секонд-хенді, так і в фірмових магазинах. Останнім часом активно використовую одяг і взуття від Inov-8, закохалася в нього і по вуха, і по ноги.

А ось підібрати спортивне харчування для мене проблема, оскільки я мало що переношу. Зараз використовую гелі STEALTH чи гелі, приготовані моїм чоловіком, батончики ж роблю сама.

Старт, який тебе надихнув?

Старт, який досі змушує рухатися до поставлених цілей, — мультигонка Gorgany race, в якій я у 2016 році виступила в жіночій команді, в класі «Трек». Це був новий досвід ультрабігу, ультранавантажень, абсолютно нові емоції, адже всі попередні старти Gorgany race я бігала в міксі.

Я була захоплена гонкою кожну її секунду, в увазі тримала все — навігацію, прийняття рішень, просування суперників.

Фраза «Блін, дивись, нас дівчата обганяють!» заводила мене не по-дитячому, додавала азарту та адреналіну. Момент, коли ти розумієш, що дві дрібні дівчини далеко попереду великих, потужних чоловіків, ні з чим не зрівняти.

Тоді ми фінішували перші в жіночому заліку і 6-ті в абсолюті. Це було по-справжньому чудово.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Твої бігові досягнення?

Якщо говорити про формат ультра, то в 2015 році я завоювала перше місце на триденці трейлу Карпатія, неодноразово займала призові місця на рогейні в рамках чемпіонатів Європи, на Gorgany race в класі «Трек», а також я є переможцем Ukrainian Trail League у 2017 році.

Українські дівчата, які бігають ультратрейли: про життя, тренування і мрії

Найзухваліша бігова мрія?

Мрію виграти в абсолюті в жіночому складі Gorgany race і пробігти 100-мильник.

Скільки у тебе пар кросівок? А туфель на підборах?

Інвентаризація показала 17 пар кросівок і 9 пар туфель.

Чи є в твоєму біговому рюкзаку суто жіночі атрибути, наприклад, помада?

Звичайно, «я ж дівчинка».

Поради від Маші

  • Бережіть нігті до літа, купуйте кросівки не за кольором, а за рівнем комфорту.
  • У будь-якій ситуації пам’ятайте, що дівчата витриваліші за чоловіків.
  • Ніхто не має права забороняти вам бігати, навіть якщо на вулиці темно, холодно, ну, або ви вагітна (без протипоказів). Хочете — біжіть, скільки хочете і де хочете!

Переклала українською Наталя Сколоздра

Що ще почитати:

РОЗПОВІСТИ ДРУЗЯМ
Підпишіться на розсилку з порадами та статтями про біг

Головна сторінка

Підпишіться на нашу розсилку.
Ми не спамимо і надсилаємо лише корисне