Холестерину бояться худі японці та пухкі американці, бабусі на лавочках і спортсмени на пробіжці, хіпстери та ретрогради. Вегани пишаються низьким холестерином. Тож давайте розберемося, навіщо він нам, з чим його їдять, звідки пішла мода з ним боротися. Ну і, звісно ж, — як воно, з холестерином, у бігунів.
Кажуть, що холестерин шкідливий. Чи можна без нього прожити?
Він потрібен. 75% того холестерину, що ти зараз маєш у собі, утворило твоє тіло, переважно печінка. І лише чверть прийшла з їжею. 25% холестерину нашого організму — в головному мозку.
З холестерину утворюються знайомі тобі стероїди: статеві гормони та кортизол.
Ультрафіолет робить із нього у шкірі вітамін D.
Холестерин потрібен кожній нашій клітині для підтримки мембрани — клітинної оболонки.
З холестерину утворюються жовчні кислоти, потрібні для засвоєння жирів і жиророзчинних вітамінів. Із жовчю також виводиться зайвий холестерин.
Без холестерину падає рівень статевих гормонів, погіршується імунна відповідь і транспортування жиророзчинних вітамінів, страждають розумові здібності, зростає агресія, ба навіть схильність до суїциду.
Тепер ти бачиш, що це дуже важлива в господарстві молекула?
Що таке холестерин і де він є?
Це різновид жирів, що складається із стерольних кілець. Вони нагадують бджолині стільники, тому на картинках їх можна легко упізнати.
Холестерин є у тваринних продуктах: маслі, яйцях, салі, м’ясі. В рослинній їжі його немає.
Що таке «хороший» та «поганий» холестерин?
Поділ холестерину на «хороший» і «поганий» — це спрощення. Насправді він всюди однаковий, а ці епітети використовують для позначення його переносників.
Холестерин та інші жири пересуваються кровотоком у складі ліпопротеїнів (ЛП), себто жиробілків. Їх можна розділити в пробірці за щільністю.
Є ЛП низької щільності (ЛПНЩ) — вони переносять холестерин та жири від печінки до клітин. У людей із хворими судинами ЛПНЩ більше, ніж треба, тому й вирішили, що саме вони є коренем зла і прозвали їх «поганим» холестерином.
Є ЛП високої щільності (ЛПВЩ) — вони збирають холестерин, що «завалявся», із судин і клітин назад у печінку. У здорових людей їх більше, ніж іншого типу переносників, тому їх охрестили «хорошим» холестерином. Але ти ж знаєш, що кореляція ще не означає причиново-наслідковий зв’язок.
Як ти бачиш, казати ЛПНЩ та ЛПВЩ (LDL та HDL англійською) і пам’ятати хто куди що несе — надто складно. А «хороший» та «поганий» холестерин — значно зручніше, хоча й неправильно.
Маркером можливих кардіологічних проблем є співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ. Тому хороші кардіологи радять пацієнтам пройти аналізи на рівень холестерину в складі різних ліпопротеїнів. Тривожним сигналом є зсув балансу ліпопротеїнів у бік «роздачі» холестерину (переважання ЛПНЩ), або значно вищий за норму загальний холестерин крові.
Чого ж тоді в усьому звинувачують холестерин?
Демонізація холестерину — це історія методів досліджень, боротьби за науковий авторитет і бажання все спростити.
У 1955 році Ансель Кейс (Ancel Keys) розгорнув масштабні дослідження зв’язку дієти, захмарного холестерину та хвороб серця. В ті часи добре вміли міряти загальний холестерин крові й погано — зв’язаний із ліпопротеїнами. Тому Кейс шукав зв’язок між загальним холестерином та станом здоров’я і зробив хибні висновки.
Водночас британський професор Джон Юдкін (John Yudkin) виявив роль цукру в серцево-судинних хворобах, але Кейс доклав значних зусиль, щоб Юдкіна не почули. Вже у 1977 американцям офіційно порадили відмовитися від насичених жирів. Люди почали їсти менше здорової їжі: м’яса, молока, масла і яєць — а натомість споживали калорії від вуглеводів, маргаринів і знежирених, але надмірно підсолоджених продуктів.
З тих часів і поширилися запекла боротьба з жирами, а також ожиріння та діабет.
Це правда, що холестерин викликає серцево-судинні хвороби?
Ні, не викликає. Їх викликають згаданий дисбаланс ліпопротеїнів, куріння, надлишок цукрів, трансжири, запалення, генетична схильність і малорухомий спосіб життя.
Сучасні клінічні дослідження та метааналіз не підтвердили того, що споживання насичених тваринних жирів викликає серцево-судинні хвороби.
40% пацієнтів американських кардіологій мають «нормальний» холестерин, та все одно страждають на атеросклероз.
А Україна — світовий лідер з виробництва олії, — пасе задніх у споживанні насичених жирів, зате попереду всіх за хворобами серця.
Як пов’язані холестерин та атеросклероз? Я щось чув (-ла) про холестеринові бляшки
Атеросклероз — це хронічна запальна хвороба, за якої в судинах утворюється затор, що ускладнює кровотік.
Захворювання розвивається так: судина раптом пошкоджується, і в цьому місці налипають ЛПНЩ із холестеролом. Вони окисляються вільними радикалами крові. Довкола них збирається цілий гурт клітин і молекул, що збіглися на лихе, — його називають «атеросклеротичною бляшкою».
У ній постійно йде запалення. Судина стає дедалі вужчою і ризикує луснути. А поруч виникає брак кисню (ішемія), і може утворитися тромб — згусток крові. Саме тому атеросклероз може спричинити інфаркт, інсульт чи хвороби серця.
Так, у розвитку атеросклерозу задіяні переносники холестерину. Але вони є у всіх і завжди, та ось атеросклероз є не у всіх, адже поштовхом для цієї хвороби стає не холестерин, а пошкодження судин та оксидативний стрес.
Оксидативний стрес — це ланцюгова реакція пошкодження молекул вільними радикалами. В нас вони завжди є, але зазвичай їх гасять антиоксиданти — речовини, що зупиняють окислення. Антиоксидантів багато у фруктах, овочах, зеленому чаї, каві й червоному вині. Але інколи вільних радикалів стає занадто багато і тоді з ними не впоратися — наприклад, якщо в нас триває запалення чи ми покурили.
Якщо холестерин ні до чого, тоді чому ж нам радять дотримуватися дієти?
Боротися слід передусім не з холестерином, а з неправильним способом життя.
Здорова людина до пори може втримати рівновагу ліпопротеїнів, але рано чи пізно junk food розладнає обмін речовин, наповнить нас продуктами, що сприяють запаленню — надлишковими омега-6-жирними кислотами і трансжирами, а зайвий цукор і брак вітамінів зроблять судини крихкими і схильними до «поломок» і залипань ліпопротеїнів. Приїхали — атеросклероз.
Роби це для підтримки балансу холестеролу і здоров’я судин:
- Їж різноманітну збалансовану їжу: овочі, цільнозернові злаки, бобові, рибу, м’ясо різних видів (але не ковбасу!), рослинні й тваринні жири. Клітковина городини та вівсянки, наприклад, знижує всмоктування жирів.
- Додай у тижневий раціон 300 грам риби, морепродуктів і горіхів. Їх омега-3-поліненасичені жирні кислоти гасять запалення і цим запобігають утворенню атеросклеротичних бляшок.
- Роби вправи на витривалість: бігай та їзди на велосипеді, роби аеробні навантаження.
- Запивай чорним чаєм жирну їжу. Це знизить всмоктування жирів у кишечнику.
- Поєднуй різні жири в одній страві: їж стейк із салатом, а не з картоплею фрі (трансжири, фу!). Згадай білявих вікінгів і поласуй чорним хлібом із вершковим маслом та оселедцем. Не забувай про вітчизняну класику — печену картоплю із соняшниковою олією, квашеною капустою та салом.
- Скажи трансжирам рішуче «ні». Трансжири є в усій їжі, що запакована і місяцями підступно чатує на нас в супермаркетах, кіосках і фаст-фудах.
- Не смаж на олії. В кукурудзяній, бавовняній та соєвій олії багато омега-6-поліненасичених кислот, які, як ти вже знаєш, призводять до запалення. До того ж нагрівання олій призводить до їх окислення і утворення канцерогенів.
- Не кури. Куріння призводить в нашому тілі до вибуху вільних радикалів, чим сприяє розвитку атеросклерозу, хвороб серця та легенів. А відмова від нього одразу робить судини кращими. Банально, але дієво.
Як із холестерином у бігунів? (Це ж взагалі-то бігунський ресурс!)
У бігунів все прекрасно. Їхні аналізи слід ставити в рамочку і вішати в кардіології.
Історія така. Наприкінці 1970-х, коли світ остаточно накрила хвиля солодких напоїв та безхолестеринової їжі, з’явилися статті про холестерин у бігунів. Їх автор, професор Стенфорду Пітер Вуд (Peter Wood), бігав усе життя марафони, а в обідню перерву — університетським містечком, і досліджував біг, холестерин і охорону здоров’я.
Він почав міряти холестерин крові в себе, потім в інших братів по кросівках, ще й попутно покращив спосіб його вимірювання. Професор Вуд побачив, що в бігунів значно більше тих самих ліпопротеїнів високої щільності, що очищують артерії від зайвого холестерину.
Потім він набрав добровольців — чоловіків середнього віку, що вели сидячий спосіб життя. В них поміряли рівень жиробілків обох типів і затягнули частину із них в секту бігунів. Через рік з’ясувалося, що баланс холестерину нормалізується, якщо бігати принаймні 16 км на тиждень і хоча б протягом 9 місяців. Його результати підтвердили і численні пізніші дослідження.
Висновки: ти маєш +1 причину не полишати біг цілий рік, нарощувати кілометраж, і не вся користь вимірюється схудненням і лайками під селфі з пробіжки. Не спиняйся!
Дуже багато читати. А якщо коротко?
- Холестерин — важлива річ, і не намагайся його повністю позбутися.
- «Хороший» і «поганий» холестерин — хибна та спрощена назва його переносників. Нам потрібен здоровий баланс обох типів.
- Холестерин та жирна їжа не викликають самі по собі атеросклероз — закупорювання кровоносних судин. Його викликає нездоровий спосіб життя.
- Щоб не було атеросклерозу та інфаркту, слід різноманітно та збалансовано харчуватися, не курити і займатись спортом.
- Масло, жирне молоко чи м’ясо їсти можна. Компанію їм мають скласти риба, овочі, злаки, бобові та олії.
- Біг — ідеальний спосіб підтримки здоров’я серця й судин і нормалізації рівня холестерину.
До речі, рівень холестерину постійно змінюється, тому здавати аналізи, щоб час від часу контролювати цей показник — нормальна практика.
