На роботу та з роботи – бігом. Шестеро киян – про те, як вони це роблять

---

Друзі, ми забігли на Патреон: якщо вам подобається те, що ми робимо, ви можете підтримати нас тут. Так ми зможемо робити для вас більше якісного і корисного, а ви — отримати від нас ще деякі приємні сюрпризи. Більше тут.

---

Запиленим узбіччям дороги неподалік Найробі біжить людина з потертим наплічником, в джинсах та старих кросівках. Набережною Темзи в Лондоні прямує інший бігун з наплічником — в технологічному екіпіруванні, що коштує дорожче, ніж весь річний бюджет кенійця.

Що спільного між цими двома людьми? Майже нічого, крім того, що обидва — run commuter-и. Перший біжить через нестачу грошей, другий — часу, але кожен з них використовує біг за його найдавнішим призначенням — для пересування з точки А у точку Б.

Біговий ком’ютінг у світі

Біговий ком’ютінг зараз на підйомі: все більше людей у великих містах бігають на роботу та з роботи замість того, щоб їхати автівкою чи громадським транспортом.

За статистикою найбільшого сервісу для відстеження спортивної активності Strava, у 2017 році кількість бігових ком’ютерів зросла майже в півтора рази. Лише у Штатах користувачі Strava пробігли на роботу та з роботи більш ніж 1.6 млн. разів.

Найбільш популярний біговий ком’ютінг у Лондоні, за ним йде Амстердам, Париж, Нью-Йорк та Сідней. Це великі міста зі значною густотою населення, інтенсивним трафіком та переповненим громадським транспортом. Але водночас в них є велосипедні доріжки, зручні тротуари, зелені зони та набережні.

Душові та шафки, що зачиняються, у сучасних офісних будівлях — вже давно норма, і деякі роботодавці вказують цю опцію, коли наймають працівників.

Більшість бігових ком’ютерів — фахівці-професіонали, що багато працюють та намагаються ефективно розподіляти час і мати регулярні фізичні навантаження. Один із способів це робити — поєднувати дорогу в офіс та з нього з пробіжкою.

За і проти бігу на роботу та з роботи

З одного боку, переваги бігового ком’ютингу очевидні. Це допомагає знайти час на тренування у щільному графіку, частіше рухатися, зменшує стрес від дороги, позбавляє від необхідності штовхатися у громадському транспорті, перезавантажує голову, покращує настрій. До того ж, це екологічно та дешево.

З іншого боку, логістика та побутова складова процесу викликають багато запитань та сумнівів. Як приводити себе до робочого вигляду? А якщо в офісі немає душової? Як бути з речами та зміною одягу? Як носити з собою все необхідне? Як побудувати маршрут та все спланувати? Що скажуть співробітники?

Ми вирішили дізнатися, як це відбувається на практиці, і не десь у пристосованому для бігових ком’ютерів Лондоні, а у нас в Києві, та розпитали бігунів про їхній досвід.

Марічка Падалко

Телеведуча ТСН на «1+1». Бігає з роботи майже рік, 1–2 рази на тиждень.

«Біговий ком’ютінг економить час на «піти на спорт — позайматися — повернутися додому», а ще дає можливість частіше тренуватися, коли йдеться про підготовку до стартів.

Я бігаю лише в один бік — з роботи додому. На роботу мене рано вранці привозить розвозка, приїжджаю прямо в біговій формі, бо «ефірний» одяг — на роботі, а дрес-коду поза межами студії в нас немає. Бігаю лише з сумочкою на поясі — там телефон, кредитна картка, ключі і робоча перепустка.

Мій маршрут — близько 5 км по прямій, з Кирилівської через Вали, Глибочицьку, Січових Стрільців, Павлівську — на Гоголівську. Довгий маршрут — до 10 км, тоді забігаю ще на Володимирську гірку.

Колеги вже звикли, що я бігаю, тому ніяк не реагують, перехожі на вулицях — також.

Тим, хто хоче спробувати бігати з роботи, раджу починати без рюкзака. Повернутися з роботи пробіжкою в спортивній формі, а діловий одяг забрати з роботи в небіговий день».

Роман Давидов

JS developer. Бігає на роботу і з роботи по 7–12 км близько двох років, від 2 до 5 разів на тиждень.

«Що це мені дає? Це допомагає змиритися з тим, що цілий робочий день перебуваєш у закритому приміщенні. Це швидко та надійно. Це розганяє нейронну систему, та вона більш продуктивна. Ну і нарешті, в мене немає вибору: якщо не бігати, то повертається те, що було до бігу: головні болі, болі у хребті, зайва вага.

Обираючи місце роботи я, в тому числі, беру до уваги, чи є там душова. На одному з проектів я вказав, що не зможу працювати в команді через відсутність душу, а на поточному проекті він є. На моє здивування, орендували офіс з душовою і пральною машинкою та запросили знов.

Організовано в мене все так: перед початком пробіжок я приїжджаю на велі і закидую офісний одяг та гігієнічне приладдя. Біжу до роботи, приймаю душ, перевдягаюся, сушу/перу одяг, працюю, перевдягаюся, біжу додому. Намагаюся бігати без наплічника.

Колеги реагують по-різному. Дехто бажає приєднатися до пробіжок. Інші вважають, що це неправильно, але на питання «чому?» чітко відповісти не можуть».

Валя Сташенко

Працювала в штаб-квартирі телеком-оператора. Стаж бігового ком’ютінгу — майже 4 роки.

«З графіком з 9 до 18 це — чи не єдина можливість побігати у світлий час в будні та виспатися. Цитуючи саму себе (комент до однієї з перших пробіжок на роботу): «Та не встигаю я і пробігти нормальну дистанцію перед роботою, і потрапити туди вчасно — доводиться поєднувати».

Бігала в обидва боки, частіше — з роботи, бо логістика простіша. Але більше полюбляю бігти на роботу — ранок, сонечко, гарно. Чіткого графіку не було: іноді бігала кожного тижня, іноді — раз на місяць.

Мій маршрут — близько 14 км: метро Дорогожичі — Бабин Яр — Татарка — вниз на Поділ — до Пішохідного мосту і далі улюблена частина: стежка здоров’я (занедбана і романтична доріжка між Набережною та Парковою дорогою) — до парку Вічної Слави і дворами до офісу на Лейпцизькій.

Дякую колишньому генеральному директору, бігуну та велосипедисту, який розуміє потреби упоротих фізкультурників: в офісі є душова! Пізніше дівчата (тобто я) попросили прикрутити там фен. Для пробіжок home2work на роботі постійно зберігалися гелі-шампуні та рушник.

Одяг в офісі намагалася залишати заздалегідь, щоб тягти з собою поменше речей. Але іноді «накривало» пробігти до роботи раптово, тоді доводилося грузити з собою повний наплічник.

Work2home — взагалі ніяких лайфхаків, біжиш з гаманцем, телефоном та ключами, ні про що не думаєш.

В мене два наплічники. Маленький Compressport вагою 140 г — для пробіжок з мінімумом речей, до 1–2 кг.

Великий Salomon trail 20 — на випадки, коли потрібно взяти з собою взагалі все. Наприклад, після роботи збігати у спортзал, потренуватися, а потім — додому. Тоді я брала з собою форму, кросівки, рушники, змінний одяг — 3–4 кг речей. І, звичайно ж, домашній обід „з трьох страв“, бо в офісному кафе готували паскудно.

Колеги спочатку дивувалися, потім, коли звикли — посміхалися. В цілому, ставилися доброзичливо і з розумінням, що у кожного свої таргани. Перехожі реагують спокійно. Я бігаю повільно, не у найбільш людних місцях, тому не особливо привертаю увагу.

Поради тим, хто хоче спробувати:

• Плануйте маршрут. Оптимально — через зелені зони, чи хоча б не уздовж шестисмугових трас. Я свій маршрут зробила довшим на 3 км, і майже увесь час біжу парковою зоною, а не загазованими центральними магістралями. Для планування маршрутів використовую gpsies.com.
• Підготуйте потрібні речі заздалегідь — як перед змаганнями.
• Ну і без нормального наплічника, який щільно фіксується у нижній частині, не бовтається на плечах і не їздить по спині, уся задумка буде хоч і можливою, але дуже стомлюючою».

Антон Слободянюк

Офісний менеджер. Стаж бігового ком’ютінгу — близько двох років.

«За два роки було по-різному, в тому числі мав досвід глобального бігового тижня з пробіжками в обидва боки всі п’ять робочих днів. Наразі декілька разів на тиждень бігаю з роботи 4-6-8 км.

Взагалі не розумію, як можна на тренування з бігу приїжджати, я в своєму досвіді такого не практикував. Коли планую тренування ввечері, я на нього біжу. Як мінімум це розігрів.

Ранкові пробіжки на роботу добре заряджають на весь день (краще за каву). Швидше дістаюсь місця призначення.

Бігаю переважно з маленьким рюкзаком. Навіть за умови п’яти активних днів, не бачив серйозних проблем з доставкою чистих робочих речей. Виходжу з дому як завжди, а дістаюсь роботи першим з колег. Це дає час, щоб привести себе до ладу. Умови — раковина. Цього мені вистачає, і ніхто з колег поки не скаржився.

Колеги на роботі сприймають позитивно. Люди на вулиці можуть підтримати схвальною посмішкою, вітанням рукою (може, бігуни якісь?).

Пробуйте. Це вставляє зранку, а ввечері так виходить, що повернувшись з роботи бігом, ви вже потренувались.

Назар Вежичанін

Інструктор з бігу. Бігає на роботу і з роботи 8 місяців, 3–5 разів на тиждень.

«Добиратися бігом — швидше, ніж стояти в пробці на мосту. Також це допомагає перезавантажити мозок.

Мій маршрут — 8 км. Найбільш неприємна частина — перетерпіти Московський міст. Подобається бігти Оболонською набережною, пляжем Десенки.

Бігаю з наплічником «Карпатія». Беру з собою великий лоток з кашею та салатом, фрукти купую біля роботи. Душ — в умивальнику торгівельного центру. Влітку шкіра забруднюється більше, ніж взимку.

Колеги дивуються, але потім кажуть, що потрібно і їм починати займатися спортом. Люди на вулицях зазвичай байдужі.

Юля Соколовська

Редакторка Ногибоги. Бігає з роботи 1.5 місяця, 4–5 разів на тиждень.

«Мій маршрут — 5 км від старого ботсаду на Льва Толстого до Подолу. Якщо бігти, то це займає стільки ж часу, як дорога на метро.

Біг з роботи чудово провітрює голову після робочого дня, допомагає уникнути вечірньої години пік у транспорті (у спеку — безцінно!), а також економить мені 2–2.5 години на тиждень — якраз на два ранкових тренування у залі, на які мені завжди не вистачає часу.

Перші рази було дивно та некомфортно: і біг не той, і наплічник за спиною, і міська метушня навкруги, коли замість звичної ранкової ідилії доводиться чекати на світлофорах та оббігати пішоходів. Але потім спіймала ритм і якось синхронізувалась з містом, покращила маршрут та перестала помічати наплічник.

Пробіжки з роботи в мене повільні, на відновлювальному пульсі. Більш швидкі тренування — зранку, коли і прохолодніше, і зручні локації.

З логістикою все просто, тому що бігаю тільки з роботи. Все своє (одяг, ноутбук, ланчбокс з обідом, дрібниці) ношу з собою — у біговому наплічнику. В мене бюджетна модель Asics Lightweight Running Backpack на 10 літрів. У теплий сезон одяг займає мінімум місця, а кросівки — моє звичайне повсякденне взуття. Поки що не знаю, як вдасться організувати кругообіг речей восени та взимку.

Сусіди по робочому простору давно вже звикли до нашої компанії з постійними обговореннями бігових тем та фотосесіями кросівок, тому моїм перевтіленням не дивуються. Перехожі не звертають уваги, особливо якщо порівняти з реакцією 6–7 років тому, коли бігун на вулицях сприймався як невідоме звірятко.

Мої поради тим, хто хоче спробувати:

• якщо потрібно носити речі з собою, відразу купіть біговий наплічник. Різниця зі звичайним — як між бігом у нормальних кросівках та у туфлях.
• продумайте все, що треба взяти з собою. Спочатку краще користуватися шпаргалкою.
• речі зручно пакувати у невеликі тканинні мішки, ланчбокс — у пакет з застібкою.
• не поспішайте з висновками після перших пробіжок — спочатку незвичний формат може здаватися дискомфортним. Дайте собі час втягнутися.
• експериментуйте з маршрутом, шукайте більш спокійні вулиці.