Твої друзі і родичі не-бігуни не розуміють, як людина в здоровому глузді може кудись мчати, замість того щоб спокійно собі сидіти. Головний аргумент — твій мозок вимагає бігу, і так закладено еволюцією.
Біжать ноги, а тренується мозок, бо під час бігу в ньому покращується кровообіг. Коли ми біжимо чи швидко йдемо, в мозку виділяється нейротрофін — Brain-Derived Neurotrophic Factor (BDNF), який сприяє виживанню нейронів. Нейрони активніше взаємодіють один із одним і менше гинуть. Так ми краще запам’ятовуємо і думаємо, і знижуємо ризик розвинути старечу недоумкуватість (деменцію). Але це ще не все.
На черговому кілометрі нам може стати так весело і приємно, так легко-легко, що вже і втоми геть нема, і не болить нічого. Так би і біг до обрію. Це настав бігунський кайф — runner’s high. Його пов’язують із дією ендоканабіноїдів, а також ендорфінів та навіть гормону апетиту лептину.
«Ендо» значить «внутрішній». Всі знають про ендорфіни — нейромедіатори задоволення і знеболення. Опійні наркотики імітують їх дію. Ендорфіни виділяються, наприклад, від закоханості, сексу, болю, гострих спецій, шоколаду і спорту. Непоганий ряд, егеж? Їх можуть утворювати нейрони та клітини імунної системи. Деякі дослідження підтверджують участь ендорфінів в настанні кайфу на тривалій пробіжці.
Cindra S. Kamphoff, Ph. D., директорка Центру спорту в Універститеті Мінесоти, радить досягати ендорфінового «приходу» так: зробити пробіжку трохи напруженішою і тривалішою, ніж звичайно. Адже ендорфіни виділяються у відповідь на біль. Якщо ж болю буде забагато, то ти надто зосередишся на зусиллях. Ендорфіни можуть ще виділитись завдяки улюбленій музиці в навушниках або в компанії інших бігунів. Але головні в настанні ейфорії, мабуть, не вони.
Головна винагорода мозку бігуна — це ендоканабіноїди.
Вони — внутрішній «косячок», так би мовити. Ендоканабіноїди викликають знеболення, розслаблення, заспокоєння, ейфорію. До них чутливі ділянки мозку, що задіяні в навчанні та пам’яті, прийнятті рішень, чутливості, русі, емоційних реакціях, їжі та підтримці балансу.
Ендоканабіноїди діють там, де виділились — на сусідній нейрон. А виділяються вони в різних місцях мозку в залежності від обставин. Тому пробіжка та посиденьки в амстердамській кав’ярні мають різний ефект на мозок.
Під час пробіжки ендоканабіноїди виділяються в стародавній частині мозку — мезолімбічній системі, десь глибоко в мозку. Ця система впливає на нашу поведінку та емоції. Ендоканабіноїди змушують її виділяти знайомий всім медіатор винагороди допамін, і тим самим підкріплювати тренування.
Крім людей, ейфорія за біг наздоганяє тварин-переслідувачів і лабораторних мишок. Гризуни, виявляється, полюбляють бігати в колесі, і ендоканабіноїди в них утворюються десь на п’ятому кілометрі. Згадай про веселих білих мишок з рожевими носиками, коли захочеш завернути додому після трьох кіл стадіоном.
Забіги — наша еволюційна прошивка. David Raichlen із Університету Арізони (США) досліджує ендоканабіноїди та біг. Він каже, що бігати на довгі дистанції — це ризиковано, травматично і енергетично дорого. Але за часів мисливців та збирачів людям це доводилось часто робити. І еволюція нам подарувала спосіб винагороди за тривалі аеробні вправи, на додачу до здобичі. Це виділення ендоканабіноїдів із подальшим знеболеняям та спокоєм.
Як досягнути «приходу» ендоканабіноїдів? Знову ж таки, нам радять легкий стрес через збільшене навантаження, новий маршрут чи організований забіг. За непідтвердженими даними, ендоканабіноїди краще виділяються на ранкових тренуваннях, яким передували принаймні 8 годин сну.
Але це ще не все. Бельгійська письменниця-провокаторка Амелі Нотомб писала, що голод є найкращим допінгом, тому китайці все винайшли і всього досягли. Справді, в 2015 році виявили, що гормон насичення лептін залучений в прагнення мишок бігти швидко. Коли лептину мало, тобто мишки голодні, вони біжуть жваво і краще досягають «бігунського осяяння». «Нема їжі — то біжи здобудь», — каже нам мозок, за словами дослідниці Maria Fernanda Fernandes.
Який же висновок?
- Люди, миші і вовки запрограмовані бігати на великі дистанції.
- За полишене тепле ліжечко і пробіжку ми отримуємо винагороду, знеболення і спокій.
- Щоб досягнути нірвани, бігуну слід трохи вийти за межі звичних навантажень.
- Початківцям важко досягнути цього стану, бо треба пробігти чималу дистанцію. Але є стимул тренуватись.
Что еще почитать:
Бег — наркотик? Как узнать, если ли у вас беговая зависимость
