Що мотивує бігунів виходити на пробіжку в погану погоду

Зібрали відповіді і запакували їх в статтю-мотиватор, щоб допомогти вам подолати найскладнішу ділянку тренування — від ліжка до вхідних дверей.

Ця стаття, як і багато інших, стала можлива завдяки підтримці наших читачів. Чим більше ви нас підтримуєте, тим більше корисного ми можемо зробити для бігової спільноти.

Ось навіщо бігуни роблять це:

Щоб прийняти виклик і перемогти себе

Serge Berezkin: Парадокс, але чим гірша погода, тим краща пробіжка.

Андрій Москалець: Тому що страшно тільки перші метрів п’ятсот, кілометр максимум. Потім негода веселить.

Дмитро Устименко: Тому що це кльово. Після таких пробіжок виникає легкий стан перемоги, який заряджає тебе ще більше.

Олексій Кагаров: У таку погоду бігати тільки цікавіше. Надихаєш тих, хто поруч, на подвиги, паралельно з кожним кроком сам себе надихаєш тим, що не полінувався і таки вибіг. І в таку погоду суть не в особистих рекордах, просто зовсім інші відчуття.

Вероніка Єрмакова-Одегова: Це перемога над собою і своєю лінню. А потім нереальні відчуття від того, що я змогла це зробити.

Дан Данік: Найскладніший бій — це бій з самим собою, тому що сили рівні. А потім прибігаєш увесь мокрий і щасливий і такий: «Хто молодець? Я — молодець!”

Kyrylo Savenko: Чим гірше, тим краще! Більше адреналіну, більше кайфу! Перемогти не тільки себе, але природу і стихію!

Stesha Stesha: Сталева дофамінова голка: вийшов на пробіжку — ачівка, вийшов на пробіжку в гидку погоду — дабл ачівка. Пробіг скільки запланував і не впав? Хто зірка? Я зірка. Це такий ось збочений спосіб самомотивації.

Tanya Vyaznik: Біг при мінусі, по снігу, а місцями й ожеледиці — це додатковий виклик. Виклики я люблю. Це ще одна спроба доказати собі: я можу більше. Також для мене це спосіб боротьби зі страхами та невпевненістю у своїх силах. Емоції після такої ранкової пробіжки та задоволеність результатом заряджають на цілий день.

Sacha Babak: Тому що це ціла пригода з перешкодами! Але ж як кайфово, коли ти все долаєш! Всім біг!

Oleksandr Kryvenets: Такий challenge, аби ставати кращим, незважаючи ні на що. До того ж погана погода — це дуже відносно. Буває набагато гірше, ніж в наших широтах.

Щоб правильно почати день

Михайло Ігонін:

Біг — моя щоденна медитація, і холод — не привід відмовляти собі в чудовому початку дня. Найважчий крок кожної пробіжки — за поріг, далі вже легше.

На фото сьогоднішній ранок, -27.

Григорій Головньов: Кожна пробіжка — перезавантаження організму і підйом настрою, особливо взимку. Тому вся справа лише в бажанні давати собі стартовий копняк, незалежно від погоди, і виходити на тренування, не задумуючись про мороз, опади, вітер і темряву. Всім колегам добра і легких ніг!

Щоб не шкодувати про незроблене

Алла Іванова:

Я дійшла до висновку, що жодного разу ще не пошкодувала, що вийшла на пробіжку в будь-яку погоду. Зате завжди шкодувала, коли пропускала тренування. Ця думка мене мотивує, коли погода не дуже.

Katerina Vasilyeva: Мені зробити тренування легше, ніж витримати сеанс активного самобичування, який неодмінно відбудеться, якщо тренування не робити.

Марина Щерба: Один раз пропустив, другий раз пошкодував себе, потім і зовсім розлінився.

Mariia Kowalenko: Програти торги зі своєю лінню — гидотна справа. Ось і виходжу. Але іноді звісно програю і ліні, і круасану.

Щоб відчути себе шерстяним вовчарою

Дарья Рак: Перевершити себе, бути крутою в своїх очах, покритися інеєм і відчути відголоски первісних відчуттів — так ніби я древня людина, яка вистежує звіра.

Олег Пашин: Мене завжди надихає розділ з «Тигроловів» Багряного, де двоє звіроловів з тайги приходять в місто. Вони у шкурах, в унтах, всі в снігу. Вони, як матьорі человєчіща на фоні жалкіх людішек, які живуть у тому місті. Подобається почуватися таким. Зазвичай ще в таку погоду не бігають «підсніжники». Це теж приємно. Ну і так, бурульки на бороді і вусах — це дуже круто.

Дарья Ляшенко: Важко замерзнути, коли ти — вогонь та шерстяний вовчара.

Aculov Grigoriy: Негода, завірюха — це погляд з вікна. А як вийдеш, поринеш весь у те диво, то відчуваєш себе героєм казочки «Снігова королева» або вікінгом на Північному полюсі. Це так прекрасно — злитись зі стихією.

Тому що буває і гірше

Марія Єлізар: Розумію, що завтра може бути ще холодніше/вітряніше/більш слизько, а набіг за місяць ніхто не скасовував.

Andrey Polyanskiy: Тому що ти розумієш, що це ще не найгірший варіант. Наприклад, якщо там, за вікном -38, то думаєш, що могло б бути і -42, тому треба бігти. А все інше — вітер, дощ, ожеледь — це не дуже погана погода.

Elena Shiryaeva:

З досвіду знаю, що на вулиці, в лісі, набагато світліше, свіжіше і краще, ніж це може здатися з вікна.

Щоб не замерзнути

Денис Соколов: Якщо не бігти, а йти, то мандрівка за пивом дуже холодною виходить.

Kateryna Burmina: Тому що буває така погода, що пересуватися треба тільки бігом. А ще весело дивитися на круглі очі зустрічних людей.

Andrew Tishenko: Ну, я просто тупо одягаюся й виходжу. А там вже діватися нікуди: або біжи, або замерзай.

Kateryna Aleksiuk: Коли сильний мороз чи дощ — пішки гуляти холодно, неприємно. Тому крос — хороша ідея для мене: і на вулиці була, повітрям дихала і потренувалася. Бігаю в будь-яку погоду.

Щоб не перегрітися

Evgeniy Karabinskiy: У спеку ж не так комфортно.

Дарья Дамрозе: А яка різниця? Через деякий час буде мокро і всередині (піт) і зовні (дощ). Дощ, сніг — це не показник, є багато хороших виробників одягу. Набагато складніше бігти в люту спеку розпеченим асфальтом, без можливості сховатися в тінь. Адже більше людей вмирає в спеку, а не в сніг. Тому радіємо снігу, дощу і бігаємо.

Олег Гайсин: В -20 добре скупатися під час пробіжки.

Щоб бути готовим

Vadim Shklyar: Якщо без жартів, то все дуже просто. Гонки відбуваються за будь-якої погоди, тому треба бути готовим до всього. А якщо не серйозно, то чим гірша погода, тим кращі фоточки.

Альона Толстова: У мене класний тренер, до якого стоїть черга спортсменів. Мені просто соромно його підвести. І не хочу бути слабачкою.

Денис Кулікалов: Погана погода створює умови для тренувань, які можуть статися і на старті. Та й все-таки весело, коли одноманітні тренування розбавляються чимось новим і незвичайним, і доводиться викручуватись, щоб до цього пристосуватися.

Tetyana Golubyeva: Бо є розклад тренувань цілий рік на вулиці і є план — все дуже просто.

Ольга Канівець: В грудні підписалася в Страві на завдання пробігти 100 км за місяць. Ніби нічого складного, але в середині місяця була тотальна ожеледиця. Довелося 30 і 31 грудня добігати 23 км. Слизько, але завдання виконала.

Щоб кайфанути після (і заради їжі!)

Jekaterina Ļežaņina: Виходиш на вулицю, думаєш: які 14 км, це ж божевілля! Пробігаєш 5, потім вже і 10, а там і 14 км. Всю ніч йшов сніг, в 7 ранку ще нічого не почищено, ноги грузнуть в снігу. Зате додому повертаєшся і накриває тебе хвиля гормонів — щастя, радість, усвідомлення, що ти молодець, не здалася. І так, після цього все інше — така фігня, що навіть і не варто морочитися. Люблю бігати саме взимку — мені важко в спеку. І морозне повітря таке смачне. А навколо краса!

Оксана Єремчук:

Жодна тепла ванна не зрівняється за кайфом з тією, яку ти приймаєш після пробіжки.

Олексій Бабій: Тому що можна з’їсти не один, а цілих три шматочки «Наполеона»!

Julia Ramialh: Тому що після цього будь-який день вже не буде важким, найстрашніше вже сталося.

Iryna Levytska: Отримання відчуття кайфу після тренування, а екстремальні погодні умови додають лише більше незабутніх вражень.

Тому що це любов

Lubov Kashina: Просто тому що люблю! А ще дуже люблю відчуття після пробіжки. І красиву форму для бігу: шапочки, рукавички, жилетки.

Anna Maultasch: У нас сильний мороз рідко буває, але холод пронизує і вітер, сніг з дощем. До цього додається ще цілковита темрява в 5-6 ранку і ожеледь.

Причин вийти дуже багато:

для людей, які полюбляють змагатись, хтось сказав хорошу фразу: «Поки мої суперники сплять, я тренуюся».
для мене — так добре ж! Як в басейн пірнути. Вода холодна і мокра, але через 5-10-15 хвилин стає якось добре і навіть затишно.
ще краще — за 5-10 хвилин до рідних дверей, де теплий душ, гаряча кава і сніданок.
а потім працюєш весь день, на вулиці кошмар, а ти радієш, що тобі сьогодні не треба бігати ось по цій погоді. До завтра, щонайменше.
холод підганяє швидше бігти. Якщо тренування не на час, а на відстань, то є шанс швидше закінчити.

Загалом, мені набагато важче бігати в спеку, я тоді дійсно погано себе почуваю, а в холод нормально і навіть добре.

Олександр Остапйовський: Люблю це відчуття, коли виходиш з теплого будинку, і холодне повітря залазить у всі шпари і моментально вириває зі сну — контрастним душем. Ноги самі починають бігти, мозок кричить «Давай додому!», інша частина тіла — «Юху! Пригоди!».

Через кілометр на обличчі з’являється посмішка, морозне повітря стає приємним, думаєш — як гарно і класно, і вдома чекає червоний борщ.

Взагалі обожнюю, коли на віях утворюється іній, і коли кліпаєш, то виникає відчуття, ніби вони злипаются між собою, а волога дрібними кристаликами осідає на одязі. Ну, і робочі задачі здаються легшими, бо одну важку ти вже виконав — вийняв своє тіло з-під теплої ковдри. Зима — то гарна пора для бігу.

П.с. заздрю хлопцям/дівчатам з бородою і шкодую, що поголив свою — іній, сосульки на бороді — то кумедно.

Таня Гончаренко: Коли ти бігаєш, біг стає для тебе чимось більшим, ніж просто біг. Над бігунами іноді жартують, що вони на все готові, аби жити довше, але це все заради того, щоб покращити якість свого життя. Всім біг!

Yuliia Pieskova: Коли ще можна зробити фоточки найсимпатичніших місць без людей і побачити звірків?

Melnyk Sergiy: Мінус 15 за Цельсієм… виходжу, бо мені це подобається.

Diana Klimova:

А я хочу сина з інвалідністю привчити до активного і правильного способу життя, плюс ми потроху надихаємо оточуючих — інших батьків дітей з особливостями у розвитку.

Тому, хочу я чи ні — одяглися і побігли і начхати на погоду — це така дрібниця.