Надворі був 1981 рік. Кріс Брашер і Джон Діслі повернулися в Англію після участі в Нью-Йоркському марафоні і, сидячи в напівтемному пабі, міркували, чому б не зробити щось подібне у себе вдома.
Кріс і Джон були не з тих хлопців, які багато говорять і мало роблять, тому вже через п’ять місяців у Лондоні відбувся масштабний марафон із сімома тисячами учасників, купою вболівальників і загальним тріумфуванням.
Через три роки стало очевидно, що благодійність стає однією з основних рис Лондонського марафону. З першого забігу його засновники самостійно збирали гроші на благодійні потреби, але у 1984 році вони вирішили залучити до цієї справи професіоналів.
Після недовгих роздумів було обрано організацію Sports Aid Foundation. Благодійний фонд отримав 355 слотів на участь у марафоні, які вони згодом роздали атлетам. Ті в свою чергу зібрали 43 тисячі фунтів стерлінгів, переводячи за сьогоднішнім курсом – це понад 200 тисяч фунтів стерлінгів. Місія явно увінчалася успіхом.
Впродовж наступних семи років Лондонський марафон продовжував співпрацювати з благодійними організаціями, і все йшло добре, але дещо хаотично. Нарешті, у 1993 році було розроблено концепцію run for charity, яка використовується і зараз.
Як це працює у них
Незадовго до відкриття реєстрації благодійні організації за взаємною домовленістю викуповують частину слотів на забіг. Ті учасники, які не змогли або не встигли зареєструватися, мають можливість побігти за слотами благодійних фондів.
Купуючи слот, спортсмен погоджується зібрати для БО певну суму. Наприклад, на Лондонському марафоні сума зібраних коштів повинна бути не менше 1 850 фунтів стерлінгів, на Нью-Йоркському — 3 000 доларів, на Бостонському — 5 000 доларів.
Збирати гроші можна будь-яким законним способом. Спортсмени можуть розпочати кампанію в соціальних мережах, продавати пошиті вручну кросівки або впрошувати друзів і родичів пожертвувати трохи грошей.
Звісно, всіх цікавить питання: що буде, якщо зібрати мінімальний внесок не вдасться? У цьому випадку ви все таки зможете бігти марафон, але суму, якої бракує, доведеться викласти з власної кишені.
Наприклад, перед покупкою слоту благодійні фонди Бостонського марафону попросять вас надати номер кредитної картки. Якщо у вас не вийде зібрати 5 000 доларів за час підготовки до марафону, цю суму можуть забрати з ваших особистих коштів. Але зазвичай БО йдуть назустріч своїм атлетам і надають їм ще місяць-другий після марафону, щоб дозбирати все, чого не вистачило.
На Лондонському марафоні номери кредитних карток зовсім не потрібні. Там спортсменів просять підписати договір про особисту відповідальність за збір усієї суми. За словами учасників, благодійні організації ставляться до своїх бігунів з великим розумінням. Наприклад, якщо хтось скаржиться на труднощі зі збором коштів, БО діляться корисними інсайтами і розповідають про онлайн-платформи, де справа може піти краще.
Кожна благодійна організація має свою процедуру взаємодії зі спортсменами. Але ми точно можемо сказати, що жодна з них не чатуватиме на вас у темному провулку, вимагаючи віддати все нажите непосильною працею. Збір коштів на благодійність — це чудова ініціатива, яку БО прагнуть зробити приємною і комфортною для спортсменів.
Благодійні організації дають учасникам забігів можливість переконатися, що пожертвувані гроші пішли у правильному напрямку, — надаючи їм звіти про витрати коштів.
Навіщо взагалі займатися біговою благодійністю?
Ми не будемо говорити про те, що, беручи участь у подібних заходах, ви допоможете зробити світ трішки кращим. Це занадто очевидно, і ви, напевно, самі знаєте, яку гарну справу можете зробити. Але, крім цього, є ще щонайменше три причини взяти участь у run for charity.
- Мотивація. У спортивному житті майже кожного спортсмена настає період, коли бігати не хочеться. Щоб відродити бажання тренуватися, іноді буває недостатньо подивитися в дзеркало на ті місця, де раніше були м’язи. Але якщо не виходить бігати для себе, то, може, вдасться бігати для інших, і тут благодійні забіги якраз стануть в нагоді.
- Можливості. Бігти під прапором благодійної організації можна на будь-якому марафоні. Для тих, хто давно мріяв побувати на одному з major-забігів, але ні з кваліфікацією, ні з лотереєю якось не щастило, це може стати чудовим шансом втілити мрію в життя.
- Усвідомлений вибір. Іноді благодійність на забігах носить дещо безликий характер. Стаючи учасниками run for charity, спортсмени можуть самі вибрати, кому саме вони хочуть допомогти і якому благодійному фонду віддати гроші.
Наскільки успішними є такі заходи?
У 2007 році Лондонський марафон зібрав 46 мільйонів фунтів стерлінгів і потрапив до Книги Рекордів Гіннесса як найбільша одноденна благодійна акція. З того часу марафон щороку б’є власний рекорд, завершивши минулий сезон з 61 мільйоном фунтів стерлінгів.
Американські марафони теж не відстають. У 2016 році ювілейний 120-й марафон в Бостоні зібрав 30.6 мільйонів доларів. Трохи більше зібрали на марафоні в Нью-Йорку — 36 мільйонів доларів.
Як це працює у нас
Біг у благодійних цілях стає популярним і в Україні. Так, у рамках Wizz Air Kyiv City Marathon 2017 проводився фандрейзинг-марафон. Благодійні бігуни зібрали 1.1 млн грн для підопічних із дванадцяти фондів та організацій, серед яких люди з онкозахворюваннями, діти із синдромом Дауна та затримками розвитку, ветерани АТО та інші.
Ось тільки деякі історії фандрейзерів, які збирали кошти для благодійного фонду Таблеточки.
Лєра Данченко
Основною платформою для кампанії стали соціальні мережі. Тут простіше регулярно розповідати про проект і ділитися успіхами. Я обрала підхід не просто просити підтримати мене фінансово, а приєднатися до челенджу і самому відправляти 1 грн за кожен кілометр, який пробігаєш. Завдяки цьому є відчуття, що кожна твоя пробіжка справді важлива і кожен кілометр рахується.
Рекомендації Лери зі збору коштів на користь благодійного фонду:
- Потрібно чітко визначитися з метою, і розуміти, що ти розділяєш ідею цього проекту. Ти маєш цим жити, бо про проект потрібно постійно розповідати.
- Поділитися своїми планами з друзями, тому що тут підтримка близьких теж дуже допомагає. До того ж, хтось може захотіти підтримати твій проект офіційно зі сторони бізнесу.
- Ретельно продумати і спланувати свій підхід до проекту. Підтримка донатами від оточуючих, звичайно, дуже важлива, але головне це те, що ти сам будеш в цьому проекті робити. Так, для себе я вирішила, що з кожного кілометра, який я пробігаю в рамках підготовки до Лондонського марафону, я перераховуватиму 1 грн на рахунок кампанії. Це стало основною ідеєю, на якій я побудувала всю кампанію.
Кампанія Лєри досі продовжується, її можна і треба підтримати!
Лєна Балбек
Найскладніше у фандрейзингу на марафоні — пробігти дистанцію. Жарт. Справжній виклик — знайти магістральну тему, яка зв’яже фандрейзера з темою кампанії; вигадати свої прийоми, мову, яка відрізнятиметься від інших.
Я не захоплююся спортом, ніколи не бігала такі дистанції, не могла розраховувати на якийсь помітний результат. Тому тема спорту не могла бути головною. Я не публічна людина, у мене мало підписників, аудиторія сторінки — по суті знайомі люди. Здалося, що тут спрацюють відверті історії на близькі мені теми. У мене таких дві: донорство крові та історія власної боротьби з раком. Ось вони і стали магістральними.
Вечір напередодні марафону, 7 жовтня, був одним із найщасливіших вечорів у моєму житті. Гордість за те, що прийняла виклик і впоралася, радість, що змогла зібрати невитрачений потенціал допомоги і скерувати його на підтримку підопічних фонду, — все зібралося в щастя, легкість, ейфорію. Напевно, так почуваються марафонці-переможці. Того вечора я була однією з них.
Рекомендації Лєни зі збору коштів на користь благодійного фонду:
- чітко сформулювати завдання
- поставитися до кампанії як до проекту
- дисципліновано виконувати план як тренувань, так і публікацій
- придумати щось своє
- не боятися
Ярослав Ведмідь
Щоб підсилити і брендувати кампанію я асоціював її з жовтим — Жовта команда — так я називав усіх донорів моєї кампанії.
Рекомендації Ярослава щодо збору коштів на користь благодійного фонду:
- Починати за 2-3 місяці до дати, коли плануєте зібрати всю суму.
- Пояснити аудиторії, навіщо гроші і чому це важливо, скільком людям чи вирішенню якої проблеми це допоможе.
- Брендувати кампанію: кольорова кампанія — найкращий аматорський брендинг.
- Стартове повідомлення має бути гучним, бажано вірусним, розлетітися якомога ширше і за лінками вести туди, де відразу в онлайні можна перерахувати кошти. Чим довший шлях від вашого повідомлення до можливості проплатити — тим гірше.
- Планувати пост кожні 5-6 днів — частіше ніж раз на тиждень, щоб підтримувати хвилі внесків та оновлювати статус збору коштів та новини кампанії.
- І дякуйте, дякуйте і ще раз дякуйте тим, хто перераховує кошти.
Ок, я хочу стати благодійним бігуном. З чого почати?
- Вибрати мету. Наприклад, на сайті благодійного фонду «Таблеточки» ви можете обрати проект, якому хочете допомогти.
- Зареєструватися. На сторінці фандрайзингу super.tabletochki.org ви створюєте особистий кабінет.
- Створити благодійну кампанію. Розкажіть про себе, кому ви хочете допомогти, як давно бігаєте, і чому для вас це важливо. Ідея — дуже важлива!
- Вибрати суму. На відміну від закордонних марафонів, тут ви можете самостійно вибрати, скільки грошей хочете зібрати.
- Розповісти про своє починання всім-всім-всім. Створивши кампанію, розкажіть про неї друзям і знайомим в соцмережах, запропонуйте їм допомогти вам у досягненні мети.
- Збирати пожертвування. Регулярно нагадуйте про своє благодійне починання, розповідаючи друзям у соцмережах про те, як ідуть справи. Ще можна продавати вироби або послуги та робити інші корисні справи, які допоможуть вам зібрати необхідну суму.
Що ще почитати:
- Як пробігти 12 марафонів за рік та зібрати бігом 800 тис грн на благодійність — історія Тані Гриньової
-
Ці активні жінки доводять на своєму прикладі, що бігати можна і в 60
-
Бігові історії знаменитостей, які додадуть вам мотивації