Найавантюрніше бігове змагання в світі: 7 марафонів, 7 континентів, 7 днів

Побувати на всіх семи континентах планети — вже саме собою непогане досягнення. Пробігти на кожному з них марафон — більш ніж вражаюче. Зробити це за тиждень — майже божевілля.

Однак, щороку, починаючи з 2015, знаходиться кілька десятків бігунів, які зважуються на це. World Marathon Challenge називають «логістичним та фізичним» викликом, але і організатори, і учасники бачать в цьому не стільки випробування, скільки унікальний привілей.


Ногибоги – краудфандинг-проект, створений для популяризації бігу. І цей пост став можливий завдяки нашим патронамDaria Kruteniuk, V4, Maxim Kuzmich, Оксана Рыбакова. Величезне спасибі!


World Marathon Challenge в цифрах

Хто це взагалі придумав?

Автор ідеї — економіст з Ірландії на ім’я Річард Донован. Його спортивна історія почалася в 1999 році, коли в пам’ять про померлого батька він з двома братами вирішив пробігти Marathon des Sables — шестиденний забіг Сахарою на 251 км, який в кінці минулого століття вважався найскладнішим біговим змаганням в світі. Для Донована це стало першим серйозним викликом і початком його шляху як одного з найекстремальніших ультрамарафонців планети.

У 2002 році він стає першою в історії людиною, яка пробігла по марафону на Південному і Північному полюсах, причому на останньому забіг відбувся при температурі -50°C і зайняв 3:48:12.

Через рік Донован кидає успішну кар’єру економіста, повністю занурюється в організацію екстремальних марафонів по всьому світу і відкриває компанію Global Running Adventures.

Першим марафоном під його керівництвом став The North Pole Marathon. Практично нездійсненним звучить саме завдання зібрати натовп божевільних, готових бігти 42 км при екстремально низькій температурі в найпівнічнішій точці планети буквально «по воді» (на Північному полюсі немає суші, тому забіг відбувається фактично замерзлою поверхнею Північного Льодовитого океану). Але для Донована, здається, немає слова «неможливо» — у 2003 він зібрав десятку учасників, і з того часу The North Pole Marathon проводиться щорічно.

Річард Донован

Крім складних організаційних головоломок, Річард продовжує долати й особисті бігові надзавдання: тисячі кілометрів від Сан-Франциско до Нью-Йорка, від Стамбула до Роттердама, а у 2009 році ставить безпрецедентний світовий рекорд, пробігши сім марафонів на семи континентах менше, ніж за тиждень — за 5 днів 9 годин і 8 хвилин. Маршрут виглядав так: Антарктида, Кейптаун, Дубаї, Лондон, Торонто, Сантьяго, Сідней. Три роки потому Річард зробив це знову і вклався вже в 4 дні 22 години і 3 хвилини. Цей рекорд тримається донині.

У 2014 точнісінько така ж ідея приходить в голову ветеринару з Гонконгу Девіду Гетінгу. Він звертається до Донована за допомогою з організацією «777», той погоджується, але цього разу береться організувати повноцінний масовий забіг. Через 6 місяців в Антарктиді 12 бігунів вийшли на стартову лінію першого офіційного World Marathon Challenge, який відтоді щорічно збирає кілька десятків учасників. Ветеринар Гетінг тоді, до речі, переміг.

Транспорт

Група переміщається між локаціями чартерними рейсами на Boeing 757. Саме з місткістю літака пов’язана обмежена кількість учасників — не більш 50.


На кожному континенті передбачається одна зупинка — зазвичай не більше 12 годин, включаючи марафон.

Ночівель в готелях, як правило, не заплановано — відновлення і відпочинок відбуваються лише на борту.

Перші два роки учасники літали економ-класом, але з 2017 орендують літак бізнес-класу, де крісла відкидаються на 140 градусів — майже повноцінні ліжка. Але навіть при цьому в умовах обмеженого кисню і низької вологості отримати повноцінне відновлення неможливо.

За тиждень учасники проводять близько 68 годин в повітрі. Якщо зняти напругу з м’язів допомагають електромасажери і компресійні штанини, то розрядити емоційний стан в таких умовах мало кому вдається. Учасники зізнавалися, що спали по 2-3 години на добу, а іноді не спали взагалі.

Після декількох перельотів єдиний спосіб орієнтуватися в світовому часі — їжа, подана в літаку: принесли сніданок — значить настав ранок. Від загальної втоми організму і концентрації на бігу джетлаг в принципі не відчувається.

Посадка на літак — сон — їжа — ще трохи сну — паспортний контроль — автобус на місце забігу — марафон — швидкий душ на локації після — автобус до аеропорту — паспортний контроль на наступний рейс. І так кожного дня.

Локації

З року в рік місця для забігів практично не змінюються. У січні-лютому учасники злітаються з усього світу в Кейптаун, звідки запланований перший чартерний рейс до Антарктиди (Новолазарівська станція).

Черговість локацій

Відлік часу починається з моменту старту першого марафону, і він завжди відбувається саме в Антарктиді. Це критично важливо — погодні умови там найбільш непередбачувані, рейси часто переносять, а запущений зворотний відлік поставити на паузу не можна.

Уявіть, як це — подолати шість марафонів і зрозуміти, що через відкладений рейс не залишається часу на останній забіг. Щоб встигнути все за 168 годин, доводиться йти на маневри в розкладі, тому марафони можуть відбуватися і посеред ночі, і в розпал спекотного дня, а іноді й двічі за добу.

Марафон в Антарктиді не починають, поки немає твердої впевненості, що через 8 годин (максимальний час на забіг на кожній локації) погода дозволить злетіти. У 2020 через снігову бурю довелося домовлятися з російськими пілотами і здійснювати рейс на військовому вантажному літаку.

Саме тому World Marathon Challenge і називають подвійним викликом: логістична головоломка для організаторів і випробування на межі фізичних можливостей — для учасників.

Антарктида

На першій локації марафонці пробігають вісім кіл по льодовій злітно-посадковій смузі довжиною 5,25 км. Іноді організатори збільшують кількість кіл за рахунок зменшення дистанції — щоб скоротити час бігу проти вітру.

Буває, що через погоду доводиться годинами чекати слушного моменту для старту. Вітер часто зриває фінішну стрічку, тому в Антарктиді її часто не використовують зовсім.

Багато хто фінішує з різного ступеня обмороженнями пальців на ногах, а повністю промерзлі до крижаної кірки бафи розривають на собі, бо зняти їх просто неможливо.

В Антарктиді важливо не допускати потовиділення — якщо одяг стане мокрим, то на 20-градусному морозі волога моментально перетвориться на суцільний шар льоду і охолодить тіло. Настане гіпотермія, і тоді для порятунку людини вже нічого не можна буде зробити.

Африка

Вже через 6 годин прямого перельоту назад в Кейптаун учасники готуються вийти на старт знову. Марафон там відбувається на набережній Sea Point — шість кіл, по 7,3 км кожне. Температура в цей час року щадна, рельєф на локації плоский, без підйомів, але на узбережжі зазвичай докучає сильний вітер.

Австралія

Тут треба пробігти кілька кіл пішохідною зоною навколо річки Свон в місті Перт. Це одна з найбільш комфортних локацій — температура прийнятна, вітер зазвичай несильний, і він приємно охолоджує тіло.

Після третього марафону накопичена втома вже сильно дає про себе знати. Відчуття часу втрачається, а перший марафон, здається, був місяці два тому. А це ще навіть не середина тижня — попереду чотири континенти.


Азія

З Австралії чартер переміщує учасників в ОАЕ. Тут марафонців чекають кілька кіл пляжем Джумерейх в Дубаях по обладнаному біговому маршруту, при екстремально високій вологості, спеці та задусі.

Європа

Наступна зупинка — Іспанія. З аеропорту спортсменів везуть автобусом за 30 км від Мадрида, до гоночної траси Харама, яку колись використовували для Формули-1. На ній, крім монотонного намотування кіл (11 разів по 3,3 км), складності додають круті підйоми і спуски.

Південна Америка

Місто Форталеза в Бразилії — найгарячіша точка з семи на марафонній карті. 80% вологості і 35°C вище нуля. Бігунам на маршруті дають вологі губки з льодом, сольові таблетки і багато, дуже багато води. У багатьох від спеки набрякають ноги.

Північна Америка

Фінальна локація — Майямі, де на фініші багатьох учасників чекають рідні та друзі. Тут вже точно відомо, до якого часу потрібно встигнути завершити останній марафон, щоб вкластися в даних 168 годин.

Протягом останніх п’яти кіл по 8,43 км на пляжі Саут уздовж узбережжя Атлантики — і виснажені нескінченними перельотами, бігом і зміною часових поясів, фінішери буквально падають на землю. Всі знесилені, але щасливі від того, що завтра бігти вже не потрібно, а наступний запланований рейс доставить просто додому.

Харчування

Щодня учасники спалюють по 4000-5000 калорій. При таких витратах енергії повноцінне харчування критично важливо, але його, як і сну, дотримуватися неможливо. Недарма кажуть, що здатність швидко відновлюватися є ключовою для успішного подолання World Marathon Challenge.

Їжа передбачена винятково на борту літака. Багато хто бере заготовлені продукти з собою: фрукти, каші, енергетичні батончики, вуглеводні гелі.

Після марафону складно втамувати відчуття голоду звичайною порцією, особливо через кілька днів. Переїдати дуже небажано — через лічені години знову чекає вихід на старт. Під кінець, щоправда, це зазвичай мало кого турбує, і в аеропорту перед рейсом часто з’їдаються і бургери, і пересолена картопля фрі.

У літаках чимало учасників страждають від безсоння і нав’язливого бажання терміново вгамувати голод. Тоді в хід йдуть пакетики з арахісом, чіпси, шоколад — все, що можна знайти на борту.

Як зрозуміти, хто переміг?

Для визначення переможців враховується середній час за всі 7 марафонів, окремо в жіночій і чоловічій категоріях.

З 2022 року стане можливою участь в командах від трьох осіб. Три найкращих показники від кожної команди підсумовуються, і так визначається команда-переможець. Важлива умова: серед трійки лідерів в кожній команді повинні бути і чоловіки, і жінки.

Паралельно учасники прагнуть встановити рекорд з найшвидшого подолання World Marathon Challenge, але тут боротьба не зовсім рівна, адже всі бігуни летять одним рейсом, а значить все одно чекають останнього.

Щоб поставити рекорд в конкретному році, важливо пробігти сьомий марафон швидше за інших учасників. Але от чи вдасться побити загальний світовий рекорд — залежить від того, наскільки сильна команда зібралася.

Що ж включено у вартість участі?

Стартовий внесок у 2022 році становить 39.900 €. Тут вже врахована приємна знижка — 2.100 €, адже якщо проводити оплату в розтермінування, то підсумкова сума становитиме 42.000 € (три платежі по 14.000 €).

Учасникам надають:

Навіщо люди роблять це, ще й за такі гроші?

Більшість йде на такий виклик насамперед через дух авантюризму: щоб випробувати свої межі і зробити, здавалося б, неможливе.

Побачити світ і побувати на всіх континентах — це швидше гарна умовність. Максимум, що можна побачити — краєвиди, які пролітають за вікном автобуса дорогою на локацію. І навіть в ці годину-дві в пріоритеті зазвичай сон.

Новачків і випадкових людей серед учасників не буває — тільки досвідчені бігуни-любителі зі стажем, постійні учасники марафонів і ультрамарофонів, та професіонали з чемпіонськими титулами.

У великої кількості бігунів є спонсори і благодійна місія. Наприклад, зібрати гроші на освітні ініціативи, для організацій з боротьби з раком, на підтримку біженців.

Багато хто присвячує марафони близьким, які пішли з життя. У 2020 Сюзі Вільям Зеллерс зі США бігла на честь батька, який помер від раку легенів. За життя він підтримував Сюзі на всіх її забігах, і в пам’ять про нього на кожній фінішній лінії в семи частинах світу вона розвіяла його прах, який возила з собою в маленьких металевих капсулах.

Травми

World Marathon Challenge — це максимально складна комбінація перешкод. Складно передбачити реакцію організму на такі перевантаження, навіть маючи непоганий рівень підготовки і досвід.

Майбутнім учасникам рекомендується проконсультуватися з лікарем перед реєстрацією, але жодного суворого відбору за станом здоров’я немає. Впродовж усього тижня з бігунами перебуває досвідчений медик. І не просто так — без травм наразі не обходилося жодного разу.

У 2020 китаєць Чен Хуанг завершив свою участь після шостого марафону, маючи абсолютне лідерство серед всіх учасників. Ще під час другого забігу він злегка вивихнув щиколотку, але продовжував виходити на старт. Навіть попри травму, Чен завжди був першим на фініші, але на передостанньому марафоні був змушений зійти з дистанції за наполяганням лікаря, буквально за крок до перемоги.

Через ейфорію не всім вдається об’єктивно оцінити свої можливості і зупинитися вчасно. Історія 42-річного Метью Барнетта особливо показова. У перші дні все йшло гладко, але на четвертому за рахунком марафоні, подолавши вже дві третини дистанції, Метью відчув різкий біль в коліні — розрив сухожилля. Буквально тягнучи ногу за собою решту дистанції, він перетнув фінішну лінію за 5,5 годин.

Це не зупинило Барнетта, і він вийшов на старт наступного дня, хоча бігти вже не міг і здолав 42 км фактично пішки за понад 7 годин. Він писав про свій досвід у соцмережах, і в Дубаях один з місцевих його підписників приїхав на локацію, щоб пройти всю дистанцію поруч, розмовами підтримуючи і відволікаючи бігуна від болю.

Останній марафон Метью почав на 2 години пізніше за інших учасників, після перенесеної панічної атаки і крапельниці. «Я не хотів повертатися додому невдахою. Ця думка змушувала холонути все всередині, біль забувався і я просто продовжував рухатися вперед». Американець фінішував за 6:47:32 і зайняв 18-те місце серед 24 учасників-чоловіків.

Цікаві факти

Першою жінкою, яка пробігла марафони на всіх континентах за тиждень, стала росіянка Маріанна Зайкова (середній час 5:46:06).

Датчанка Крістіна Медсен стала першою жінкою, яка перемогла в World Marathon Challenge. У 2019 вона показала найкращий середній час — 3:25:57. Крістіна брала участь в змаганнях роком раніше, але за результатами стала другою в жіночій категорії. «За цей рік не було ні дня, коли я б не думала про те, що можу краще, про те, що я повинна повернутися і встановити світовий рекорд». Крістіна зізналася, що попередні три дні не спала взагалі і бігла на чистому адреналіні.

Бекка Піцці зі США двічі перемагала у World Marathon Challenge в жіночій категорії (2016 і 2018 роки). У своєму рідному місті Белмонті вона працює менеджером кафе-морозива Moozy’s, в якому на її честь придумали нову позицію в меню — «Бекка 7»: морозиво з ваніллю, вершками, молоком, шоколадом, цукром, крекерами і маршмелоу, де кожен інгредієнт — символ певного континенту.

57-річна Лінда Ортон Каррієр — єдина жінка з діабетом першого типу, яка успішно здолала World Marathon Challenge. Причому вона це зробила двічі. На кожному забігу з нею була інсулінова помпа. У Лінди за плечима вже понад півсотні марафонів, а наступна велика мета — по марафону в кожному з 50 штатів Америки.

Сара Рейнертсен стала першою жінкою з ампутованою кінцівкою, яка отримала титул Ironman і подолала World Marathon Challenge. «Ironman — це нелегко, але через 17 годин він закінчується. А 7 днів — це жахливо довго, щоб зуміти протриматися морально і фізично в таких умовах». Дівчина бігла напівмарафон (середній час 2:50:18), а дистанцію 42,195 км, за її словами, залишила для майбутніх поколінь.

Легенда бігового спорту Райан Холл, учасник Олімпійських ігор і перший американець, який пробіг напівмарафон менш ніж за годину (59:43), у 2016 році заявив про закінчення спортивної кар’єри. У січні 2017 року він ефектно поставив крапку на World Marathon Challenge. Здолавши 7 марафонів на 7 континентах, він символічно залишив на останній фінішній лінії у Сіднеї свої бігові кросівки і до професійного бігу більше не повертався.

World Marathon Challenge є офіційним марафоном і всі індивідуальні результати визнаються Асоціацією міжнародних марафонів і забігів (AIMS).

Рекорди на 2020 рік

А ви б взяли участь у такому?

Фото: World Marathon Challenge

Переклад українською: Наталя Сколоздра

Ще екстриму?