Чи можна займатися бігом і спортом під час вагітності, та як робити це безпечно

Ми вивчили тему тренувань майбутніх мам і виявили суперечливі результати досліджень.

Однозначної відповіді на питання, чи можна бігати під час вагітності, медицина не дає. Єдине, на чому наполягають фахівці (а ми підтримуємо): вагітна жінка повинна завжди радитися з лікарем і дотримуватися його рекомендацій. Ціна ризику — життя обох.


Друзі, ми запустили донати: якщо вам подобається те, що ми робимо, ви можете підтримати нас на Патреоні. Так ми зможемо робити більше хорошого і корисного, а ви — отримати ще деякі приємні сюрпризи від нас. Детальніше тут.


Чому вагітним потрібні фізичні навантаження

Понад половина американок і близько ¾ канадійок тренуються протягом вагітності. За останні роки сімнадцять жінок брали участь в Олімпійських іграх вагітними.

Алісія Монтано пробігла 800 метрів на Track&Field Championship в Америці на 34 тижні вагітності. До того вона була переможницею чемпіонату на цій дистанції чотири рази.

Які види фізичних навантажень рекомендує вагітним жінкам медицина?

Британія, Канада, Японія, Франція, Норвегія та інші країни мають офіційні рекомендації для вагітних щодо занять спортом. Всі вони наголошують на шкоді малорухомого способу життя.

Якщо вагітність не має протипоказів, то радять аеробні вправи, плавання, йогу, скандинавську ходьбу, навіть бігові лижі та велотренажер. Лідерами серед порад є прогулянки, вправи Кегеля для зміцнення м’язів тазового дна, стретчінг і планки. Біг не радять в жодних офіційних рекомендаціях.

В Данії біг на довгі дистанції офіційно заборонений вагітним. Також його вважає шкідливим для здоров’я мами та дитини Американський коледж акушерів та гінекологів (ACOG — неприбуткова організація, що займається охороною материнства і дитинства в США).

Заняття, визнані шкідливими для майбутніх мам, — це види спорту, де легко можна перегрітись, переохолодитись, впасти, розбитись, чи наразитись на перепад тиску і брак кисню. Серед них контактні і командні види спорту, їзда на велосипеді, ковзанах, мотоциклі, автоперегони, походи в гори та пірнання з аквалангом.

Мішель Ятс — переможниця національних чемпіонатів USATF на ультрамарафонських дистанціях. Під час вагітності продовжувала тренування, бігаючи по 80 миль на тиждень, але у першому триместрі знижувала навантаження

Що кажуть лікарі про біг?

Лікарка-гінеколог вищої категорії, гінеколог-онколог Тетяна Хохлова, яка працює в одній із провідних клінік Києва, каже:

«Протоколи забороняють бігати під час всієї вагітності. Струси діють на зв’язки, що підтримують матку, і створюють додаткове навантаження на них і на тазове дно. Перший триместр не рекомендовано займатись спортом. Ходити, плавати під наглядом тренера, займатись йогою для вагітних — можна. З шести місяців слід ходити в бандажі, щоб запобігти переобтяженню м’язів спини».

Думка Dr. John Botti, директора відділу здоров’я матері і дитини в Penn State Geisinger Health System, США:

«Навантаження — це не те, чого варто позбутись під час вагітності. Помірковано виконані вправи не мають зашкодити. Навпаки, вони корисні».

Це хтось досліджував?

Дослідження показали різне.

Великий огляд щодо тренувань вагітних атлеток було опубліковано в журналі British Journal of Sports Medicine. Його резюме наводить в інтерв’ю для ВВС професорка Kari Bo із Норвезької Школи спортивних наук:

«Наразі є дуже мало якісних досліджень вагітності серед елітних атлеток чи тих, хто багато тренується. Наявні дослідження не свідчать, що тренування впливають на жінок негативно».

Але є інші точки зору. Великомасштабне дослідження в Данії показало, що в жінок, які бігали на довгі дистанції, ризик випадкового викидню був в 3.7 рази вищий. Сумна статистика свідчить, що від 11% до 22% вагітностей самі по собі завершуються викиднем. Розбіжність зумовлена віком — після 35-ти ймовірність переривання значно вища. І біг на тривалу дистанцію цей відсоток може помножити майже на чотири.

Данські науковці зазначають, що найбільший ризик становили інтенсивні і тривалі тренування протягом першого триместру вагітності.

Леслі Хаулет — триатлетка, ультрабігунка, переможиця Bryce 100 та інших ультрамарафонів. Має чотирьох дітей та продовжувала тренування вагітною.

Які зміни відбувається в тілі при вагітності?

Сара Браун — професійна бігунка на 800 і 1500 метрів. Під час вагітності тренувалася, щоб взяти участь у відборі до Олімпійських ігор через чотири місяці після народження дитини. Знизила кілометраж, інтенсивність та додала більше крос-трейнінгу. Мала проблеми зі спиною, після пологів в неї діагностували остеопороз.

Увага, аменорея!

Буває і таке, що бігунка вагітна і навіть не підозрює цього, продовжуючи тренуватись як завжди. Серед елітних атлеток частими бувають порушення менструального циклу, коли місячні то зникають, то з’являються. Тому можна втратити пильність із контрацепцією, і до пори не сприймати відсутність циклу за вагітність.

Повна відсутність менструацій (аменорея) є складовою так званої «атлетичної тріади», що складається з порушення циклу, остеопорозу і дуже низької ваги. В кожної четвертої професійної спортсменки є ця проблема, але серед бігунок і гімнасток імовірність аменореї ще вища.

Лікарі радять не тішитись відсутністю місячних і спробувати повернути їх, зменшивши навантаження чи збагативши раціон. Адже ризики виходять за межі вагітності, про яку не знають, та її можливого зриву через навантаження. Менструації можуть пропасти назавжди, а брак гормонів призведе до атрофії вагіни і грудей, ламкості кісток і серцевих порушень.

Історії жінок, які бігали вагітними

Можна знайти історії приголомшливого успіху — бігу протягом всієї вагітності і щасливого народження дитини. І фото радісних жінок на сороковому тижні на пробіжці. Але є багато трагічних історій про смерть і розбиті надії.

Tracy Beth Høeg MD, PhD брала участь в ультрамарафонах, марафонах і трейлах під час всіх трьох вагітностей і бігала по 160 км щотижня. Перша і третя вагітності у поєднанні із бігом завершились народженням здорових синів. А друга, на жаль, закінчилась завмиранням плоду на п’ятому тижні. Вона не знала, що серце дитини вже не б’ється, і пробігла 50 км трейлу та покаталась в горах на велосипеді. Наступного дня стався викидень. В блозі вона пише, що біг жодним чином не вплинув на сумний кінець її другої вагітності, і що таке трапляється незалежно від занять спортом.

Інша бігунка, Sarah Canney, що веде блоґ Run Far Girl, щиро зізнається у своєму розпачі. Вона пише, що хотіла бути предметом захоплення, надихати інших і позувати із животиком на пробіжках. Вона бігла марафон на шостому місяці, і весь час текли навколоплідні води. Зауважимо, що це одна із ознак того, що тренування слід негайно припинити і звернутись до лікаря.

В неї сильно пошкодились м’язи тазового дна, а сама дитина ледь не постраждала. Вона пише, що певний час після пологів не могла бігати зовсім, і лише робила вправи Кегеля для відновлення тонусу м’язів тазового дна.

А ось історії «неупоротих» бігунок.

Історія нашої читачки Світлани, яка бігала всю вагітність майже до пологів.

Юля живе у США, і почала бігати для себе університетським містечком. Через 4 місяці вона завагітніла і вирішила продовжити тренування, помірні — 2–3 км, але щоденні. Американські лікарі її підтримували і радили не спинятись. Вона тренувалась перші 8 тижнів і почувалась добре. Одного разу були виділення, але лікарі не пов’язали це із бігом. Згодом довелося покинути біг з не-медичних причин, і зайнятись плаванням.

Віка живе в Києві, і бігала перші чотири місці. Каже, що було в кайф і додавало сили.

Саманта Геш — професійна бігунка з Австралії, що спеціалізується на пригодницьких гонках та ультрадистанціях. Перша жінка, яка завершила FourDesertsGrandslam, що складається з чотирьох ультрамарафонів пустелями Атакама, Гобі, Сахара та в Антарктиці.

То як бути з бігом та заняттями спортом під час вагітності?

Напишемо тезово найголовніше: