Автор статті Алекс Хатчінсон, колишній фізик і бігун, ділиться своїм біговим досвідом:
Мені знадобилося п’ять років старанних тренувань, щоб вибігти з 4-х хвилин дистанцію 1500 м. Пізніше, через травму коліна, я випав із тренувального процесу майже на два роки. Коли я повернувся до бігу, то переживав, чи не знадобиться мені ще п’ять років, щоб повернути колишню форму.
Проте, я пробіг 1500 м за 4:00 після кількох місяців тренувань на стадіоні, і того ж літа показав результат — 3:48.
Як же вийшло, що першого разу для цього були потрібні довгі наполегливі тренування, а наступного разу вийшло відносно легко?
По-перше, важлива частина — це впевненість у своїх силах. Коли знаєш, що фізично здатен щось зробити — повторити це буде легше. Крім того, відбуваються відповідні нейром’язові адаптації, тобто сигнали, які мозок посилає в м’язи. До речі, це пояснює аналогічне явище і в силових тренуваннях.
Тренування впливають на самі м’язи таким чином, що виходить легше повернути попередню форму, ніж побудувати її з нуля.
По-друге, наші м’язові клітини за розміром значно більші за інші, і в кожній такій клітині міститься кілька ядер. При силових тренуваннях м’язові клітини збільшуються в розмірі ще більше — відповідно, при цьому збільшується кількість ядер.
При припиненні тренувань м’язові клітини стають меншими, але кількість ядер в них залишається збільшеною ще довго. Коли ви відновлюєте тренування, ці ядра вже сформовані в клітинах і готові до стимулювання синтезу м’язового білка.
Ще у 2010 році норвезькі вчені опублікували результати дослідження, присвяченого силовому тренінгу мишей і щурів, що доводить позитивну роль м’язової пам’яті.
По-третє, продовжуючи тему наукових досліджень, можна згадати роботу вчених з Temple University (Філадельфія) про витривалість — точніше, про роль ядер м’язових клітин в мітохондріальних адаптаціях, які є однією з основних клітинних реакцій при тренуваннях на витривалість.
У ній на одній групі щурів випробували одну, а на іншій — дві восьмитижневі тренувальні програми з перервою у 20 тижнів. Як і прогнозувалося, щурі, які пройшли перший цикл тренувань, мали більше ядер м’язових клітин і показали набагато кращі результати на другій тренувальній програмі.
Іншими словами, боятися тривалих перерв у тренуваннях не варто. Можна «вилетіти» на кілька років, але потім, повернувшись, показати кращі результати, ніж були до перерви. Завдяки м’язовій пам’яті повертати втрачену форму буде простіше, ніж створювати її.
Що ще почитати:
- Чому у бігунів-початківців болять коліна?
- Як підвищити бігову витривалість
- Як побороти стрес, коли у вас бігова травма