З року в рік Чорногора стає наймасовішим і найкраще організованим трейлом в Україні. 15 серпня на старт двох дистанцій CSM 61 км та CSR 24 км вийшло понад 700 людей.
Це вже шоста Чорногора від Ukraininan Trail League, і щоразу в ній з’являється щось нове: то старт вночі, то нове місце фінішу. Цього року був новий маршрут 61 км з села Луги в село Ясіня — по всьому Чорногірському хребту, забігаючи на всі українські двотисячники:
- Піп-Іван Чорногірський 2028 м
- Бребенескул 2035 м
- Гутин Томнатик 2016 м
- Ребра 2001 м
- Говерла 2061 м
- Петрос 2020 м
Організатори постараються зберегти такий маршрут, щоб можна було відслідковувати рекорд траси. Траса розмічена чудово, волонтери допомагають зорієнтуватись на найскладніших ділянках, тому заблукати важко, хіба що навмисне.
Цього разу, як і завжди, погоду прогнозували гарну, і обов’язкового спорядження було мінімум: мембранна куртка, кепка, свисток, ізофолія, ємність для води, стакан, ліхтарик і телефон. Додати їжу, і все це з легкістю поміститься в 5-ти літровий рюкзак, а з компактним топовим екіпом — вистачить і 2-х літрового.
Свято починається з фінішного містечка, де потрібно знайти собі компанію і сісти в автобус, який везе учасників в гори на старт в Луги. Там швиденько пакуєш свій рюкзак, робиш розминку (або ні) і роздивляєшся на суперниках найсвіжішу трейлову екіпіровку усіх брендів, бо під час гонки найголовніше — попасти в об’єктив фотографа.
3…2…1… старт, і всі «Кіпчоги» понеслись в темпі «марафон із 3-х». За словами цьогорічного переможця Юрія Кліма, перші 11 км траси підходять легкоатлетам, і там вони валять по 3:30 хв/км. Далі йде різкий поворот вправо і стіна підйому на Піп-Іван Чорногірський, де в гру вступають претенденти на перемогу і формують пачку лідерів.
Цікавий факт: на попередніх п’яти стартах вигравали п’ять різних хлопців, і цього разу стартували три з п’яти переможців. В трейловій тусовці прогнозували, що першим буде хтось з трійки: Юрій Клім, Олександр Шиманський, Сергій Попов.
Набираємо трохи більше 1000 метрів висоти і опиняємось біля обсерваторії на горі Піп-Іван Чорногірський, де стоїть перше КП і можна набрати води та з’їсти багато ніштяків.
Найпопулярнішим виявився кавун — організатори кажуть, що спортсмени на трасі вхомячили 200 кг кавунів.
Далі спуск і трохи рівна ділянка з набором 400 метрів, а потім — крутий і технічний спуск на найвисокогірніше озеро України — Бребенескул. Там на бігунів чекає КП2, де обов’язково набирати воду, бо попереду найсолодший десерт з родзинкою — підйом на Гутин Томнатик по треку, який минулого року вперше протоптав Сергій Сапіга.
Ухил майже 90 градусів, треба триматись за траву і стежити, щоб ноги не провалились між каменів. По фото з вершини можна побачити, які емоції в бігунів викликає цей трек.
Тут лідери (Клім і Попов) йшли нога в ногу і тримали інтригу.
Наступна ключова точка — Говерла. Там людський трафік, як вранці в метро до пандемії — туристи сидять, лежать, сплять прямо на стежці. А тобі треба пурхати як метелик, щоб не зачепити їхні м’які тільця.
Говерла — то, мабуть, єдине місце, де можна нафакапити і блуканути. Так я й зробив і побіг прямо в сторону Козьмещика за двома туристками. Але через кілометр згадав, як вранці Максим Мраморнов багато разів кричав у мікрофон: «з Говерли біжимо наліво, наліво з Говерли треба бігти…!». В такі моменти розумієш важливість брифінгу перед стартом. І я, як гірський козлик, пострибав через кущі вниз на трек.
Спуск з Говерли технічний, багато каміння, а потім бігові 5 км до КП3 перед Петросом. Гуцульське КП під Петросом — остання підзарядка водою, колою, квашеними огірками і, звісно ж, кавунами, перед найтяжчим — підйомом на Петрос. Саме там й визначився переможець гонки, бо Сергій Попов отримав травму і зійшов з дистанції. Потім він написав, що це дало можливість добре роздивитись краєвиди Карпат, бо під час напруженої боротьби за лідерство нічого по сторонах не видно. І ще він встиг поволонтерити на пункті харчування. Тим часом Юра Клім продовжував впевнено рухатись на фініш.
Петрос — вершина з найтяжчим і найтехнічнішим підйомом і спуском.
Майже вертикальна кам’яна стіна вгору на 45-му кілометрі гонки, на яку дерешся з останніх сил, і мрієш про нормальну їжу (а не гелі) на фініші і про те, як впадеш на м’який газон стадіону і просто будеш лежати.
На технічному 15-кілометровому спуску з гори 15 км можна добряче розігнатись — звісно, якщо ви тренували спуски і качали квадріцепси на силових тренуваннях.
Фініш — на стадіоні Говерла в селі Ясіня. За відгуками, це ідеальна локація для фінішу, бо можна розмістити багато людей і досхочу повалятись на траві після фінішу.
Переможець пробіг дистанцію за 7:02, другим був Сергій Сапіга (7:18), третім — Олександр Шиманський (7:21).
На старт великої дистанції вийшло 25 дівчат. Прогнозували боротьбу за перемогу між Поліною Захаровою та Юлією Тарасовою. Так і сталося: Поліна — перша серед дівчат і шоста в загальному заліку з часом 7:34, Юля — друга з результатом 7:58. Третє місце на тумбі зайняла Оксана Юрчук (8:20), стрімко увірвавшись в трейли.
На короткій дистанції з підйомом на Петрос з Козьмещика і спуском в Ясіню, теж була запекла боротьба за призи. Призери-чоловіки: Вадим Рогозовський (2:16), Максим Балась (2:18), Валерій Макарук (2:19).
Серед дівчат виграла Оля Гавлицька, яка бігла свій другий трейл в житті і обидва для неї стали переможними. Призерки дівчата: Ольга Гавлицька (2:44), Тетяна Давиденко (2:45), Софія Порохнавець (2:46).
Всі результати можна переглянути за лінком.
Радість автора: в селі Ясіня є круті люди, які переймаються станом природи і сортують сміття. Організатори UTL почали співпрацю з ними, і сміття, яке ми залишили після себе, не буде викинуто в гори і річки.
Це дуже крута новина і сподіваюсь, що така практика залишиться і надалі.
Фото з офіційного сайту Chornohora Sky Marathon
Більше про трейли:
- Трейлові місця Києва
- Гірський біг для початківців: підготовка, харчування, екіпірування
- Огляд екіпірування для трейлового бігу