У моїх планах на 2015 рік було два напівзалізні старти: «Слов’янська хвиля» та київська «Ocean Lava» наприкінці червня. Я успішно реалізував задумане і, фінішувавши на «Ocean Lava» з результатом 5:13, перебував у чудовій формі, яку точно втратив би, не маючи вагомої мотивації інтенсивно тренуватися.
Коли я дізнався, що мій товариш Слава Сухомлинов через отриману травму не зможе стартувати на IRONMAN 70.3 Gdynia, то я не роздумуючи вирішив скористатися його слотом.
Підготовка
Старт планувався 9 серпня, і в мене залишався місяць на підготовку. Мій тренер Олексій Сюткін мав досвід стартів у Гдині на олімпійських дистанціях, і охарактеризував трасу гонки як швидкісну.
Враховуючи мою низьку швидкісну витривалість, тренер запланував багато інтервальних робіт та бриків. Вперше, за два роки непостійної любові до тріатлону, я зіткнувся з подібними тренувальними об’ємами.
У середньому на тиждень виходило по 16 тренувальних годин: біг — 5, вело — 8, басейн — 3. Результати зростали, але найбільше тішив біг — на 20-кілометрових кросах я вже міг тримати середній темп 4:30 на км.
Про старт
Гдиня — молоде туристичне місто на березі Балтійського моря. Міський центр є однією величезною морською набережною, а периферія межує з густими лісами. Комфортний клімат, безліч парків, доглянуті пляжі та чудова інфраструктура заслужено роблять Гдиню популярним туристичним містом.
У 2015 році серія IRONMAN дебютувала в Польщі, і назва половинки, що вже проводилася не один рік — Herbalife Triathlon Gdynia змінилася на Herbalife IRONMAN 70.3 Gdynia.
Старт був дуже очікуваний — за останні п’ять років кількість атлетів у Польщі зросла вдесятеро. І цього року у Гдині із 2000 зареєстрованих атлетів — 90% поляки. За півроку до старту всі слоти вже було викуплено та реєстрацію закрито.
Зазначу, що старти в Гдині та Будапешті є найближчими (трохи більше 1000 км) від Києва стартами серії IRONMAN 70.3, але з фінансового боку Гдиня бюджетніша за Будапешт.
Перед гонкою
Я прилетів за три дні до старту в аеропорт Леха Валенси у Гданську і вже за 40 хвилин міський автобус доставив мене до центру Гдині. Цього ж вечора вирішив пробігтися маршрутом бігового етапу.
Місто рясніло символікою IRONMAN — прапори, банери, плакати. Транзитна та фінішна зона розмістилися у порту, який стрілою йшов у море. Все говорило про те, що Гдиня дуже зацікавлена у цьому івенті. Дуже показовий приклад, як порівняно невелике місто правильно розвиває спортивний туризм.
Концентрація атлетичних фігур зашкалювала, вони були всюди — бігли, їхали на топових моделях від провідних велобрендів, пробували воду, розсікаючи яскравими плавальними шапочками море. Радість від відчуття, що ти серед своїх, переповнювала.
Мені щастить із компанією на виїзних стартах і цей раз не став винятком. Володя Дегтярьов, Ігор Ковтун, Діма Шилюк — з такими друзями поїздка гарантовано стає незабутньою пригодою.
Гонка
Старт плавання починався з міського пляжу. Учасників запускали віковими групами з інтервалом 10 хвилин. Маршрут запливу був дуже зрозумілий, орієнтиром виступав старовинний фрегат, який стояв на якорі у місці розвороту.
Плавання історично мій найслабший вид, тому план на етап був такий: не отримати по голові у стартовій м’ясорубці, лягти в ноги не надто швидкому плавцю і, заощадивши сили, вийти з води. Перед стартовою аркою зі мною боролися із зашкалюючим адреналіном понад двісті атлетів. Почався зворотний відлік…
Для мене це найбільш хвилюючий момент гонки, спогади про який завжди будуть пришвидшувати мій пульс. Море було спокійним і все пройшло за наміченим планом. Через 42 хвилини я вже шукав свій велосипед у транзитці.
Велоетап рівний та швидкісний. Два кола по 45 км, кожен із двома розворотами на 180°, і основна частина за передмістям з красивими лісовими ділянками. На розворотах виникали пробки, в одній з яких мене занесло в невеликий завал, але пощастило — відбувся м’яким падінням на узбіччя та легким переляком.
Драфтити не ризикнув, але гарне покриття та довгі прямі ділянки давали можливість тримати середню швидкість 33,4 км/год. Час етапу — 2:41.
Біговий етап — це три найкрасивіших 7-кілометрових кола: центральна вулиця — набережна — морський порт. Я впевнено почав свій улюблений етап з темпом 4:17, але на шостому кілометрі на мене чекав сюрприз — гострий біль у боці.
З собою було знеболювальне, але тут згадалися слова друга та людини із залізною волею Олександра Горгана: «Тріатлон — це біль і легко не повинно бути». Таблетку викинув, стиснув зуби і терпів, за три кілометри відпустило і почав набирати темп.
Настав приємний момент — “збирати” велогонів. На велоетапі я помічав тільки їхні стартові номери на попереку і розкішні велоракти, що стрімко мене випереджали. Біг вони явно любили менше і це був час розплати.
Після 19-го кілометра прийшло усвідомлення фінішу, що наближається, і на фоні божевільної підтримки поляків включився режим ейфорії, вдалося прискоритися. Далі в пам’яті лише кадри: вихоплюю рідний двоколор, фінішна арка, дівчинка-волонтер вручає медаль і не менш щасливе обличчя Володі Дегтярьова, який вже фінішував і бореться з судомою гомілки.
У результаті біг — 1:36, гонка повністю — 5:11.
Резюме
Підведення до головного старту сезону через проміжні змагання забезпечить зростання форми та мотивацію утримувати тренувальні об’єми. До Гдині я фінішував ще у двох половинках з інтервалом місяць, покращуючи результат із кожним стартом.
До транзиток треба готуватись! Чітко спланувати маршрут руху, мати орієнтири, заздалегідь прогнати кожен крок у голові. Проскочивши своє місце після велоетапу, і потім повертаючись до нього через стіну атлетів, що вибігають, я втратив мінімум дві хвилини — це небачена дурість.
Адекватно плануйте проходження кожного етапу перегонів. Рекорди на стартах — це результат щоденної роботи на тренуваннях. І чудес не буває, якщо на 20-кілометрових кросових тренуваннях ваш середній темп був 5:00/км, то не розраховуйте, що на старті адреналін, що зашкалює, і підтримка вболівальників дозволить вам триматися по 4:30/км.
Переоцінка можливостей — гарантований шлях до перевантажень та травм і, як наслідок, втрата бажання та можливості продовжувати тренуватися.
Займайтеся з тренером – це дозволить уникнути багатьох помилок та травм, забезпечить максимальний прогрес у результатах. Якщо тренер не по кишені, знайдіть наставника серед досвідченіших тріатлетів-аматорів. Більшість із них, принаймні ті, з ким я знайомий, дуже відкриті та відгукливі люди, які будуть раді допомогти вам мудрою порадою, розповісти про свої «граблі».
Зручна логістика, доступна ціна (вартість слота стартує від 135 EUR), комфортний клімат (+20-25°С) та швидкісна траса — все це робить старт у Гдині чудовим варіантом як для дебюту в напівзалізній дистанції, так і для покращення персонал бесту.
І головне, отримуйте максимум задоволення! Ми ж любителі і за результат нам грошей не платять 🙂 Сама гонка — це лише кульмінація зусиль, докладених на тривалих тренуваннях.
Подорож до туристичної перлини балтійського узбережжя, компанія хороших друзів, зустріч з братами по тріатлону з усього світу, нові знайомства, післястартовий розслаблений відпочинок на пляжах, гастрономічна різноманітність та прогулянки прекрасними парками та набережною Гдині — все це не менш захоплюючі складові змагальної історії, яка запам’ятається вам на все життя.
Побачимося на стартах!