Безкомпромісний і витривалий, Райан Холл неабияк вплинув на розвиток бігу в США, продемонструвавши, що не обов’язково бути темношкірим, щоб перемагати, і надихнув своїм прикладом ціле покоління.
Кар’єра Холла вийшла стрімкою і яскравою: він увірвався на світову арену в 2007-му, коли побив національний рекорд у півмарафоні, що тримався 22 роки, — 59:43. Того ж року Холл оновив ще один рекорд США — 2:08.24 на марафоні в Лондоні. Після цього був Бостон за 2:04.58, Олімпіада в Пекіні за 2:12.33 та багато інших важливих результатів.
НБ віддає честь Райану Холлу, згадуючи життєвий шлях славетного бігуна, зібраний у вигляді його власних цитат.
«Я ніколи не був сам на дистанції»
Все почалося, коли дорогою на шкільну баскетбольну гру, сидячи в машині, я спостерігав за водою озера Біг Бер. Мені було тринадцять, і в мене народилася ідея пробігти 15 миль навколо озера, попри те, що бігав я лише коли гнався за баскетбольним м’ячем.
Вже наступної суботи я зашнурував бігові кросівки і вирушив в дорогу, яка назавжди змінила траєкторію мого життя.
Більше трьох годин знадобилося нам із батьком, щоб закінчити цей довгий та виснажливий біг. Це вийшло не так привабливо як здавалося спочатку, але я це зробив — відразу після чого попрямував до дивану і впав на нього від виснаження.
Будь-хто, побачивши мій стан, безумовно вирішив би, що це мій перший та останній забіг. Але в той момент я був натхненний і якесь внутрішнє почуття мені підказувало, що, можливо, одного разу я змагатимусь із кращими бігунами світу.
Після цієї події моя колись ненависть до бігу трансформувалася у беззаперечне та безмежне служіння своїй мрії. Я закинув бейсбол, баскетбол, футбол, і спрямував всю свою енергію на біг, не дозволяючи нічому стояти на моєму шляху.
У ті ранні дні тренувань по снігу, забігів у круті гори гірськолижних курортів, бігу вітряними вузькими гірськими стежками — і було закладено весь фундамент. А все, що було далі, точно підтвердило мої дитячі мрії — біг з найкращими бігунами світу. Серед американців я першим показав результат менш ніж годину на півмарафоні, брав участь у двох Олімпійських Іграх, фінішував у першій п’ятірці на багатьох відомих світових марафонах.
На думку багатьох, своєю участю я навіть сприяв створенню історичного марафону всіх часів — лідирував значну частину Бостонського марафону у 2011 році та фінішував із часом, який здавався мені неможливим. Я став найшвидшим американським марафонцем усіх часів.
Ці події я згадую не з гордістю, а зі смиренністю, тому що завжди вірив у той дар, який був мені призначений долею.
Зараз настав час розпочати новий розділ мого життя. Змагання з найкращими атлетами світу ніколи не триватимуть вічно. Це була чудова частина мого життя, але і їй настає кінець.
Я багато вимагав від свого тіла і воно мені віддало все, що могло за останні 20 років, але зараз я впевнений, що віддавати вже нема чого… Саме тому я вирішив закінчити професійну кар’єру бігуна і почати давати своєму тілу більше, ніж вимагати від нього
Рішення це було прийнято не поспіхом, а скоріше стало поступовим усвідомленням змін, що відбуваються в організмі. Виснажливі травми, такі як тендиніт підколінного сухожилля, який я отримав на марафоні Олімпіади 2012 року, продовжували турбувати та послаблювати механіку бігу.
Мені стало цілком очевидно, що в той час, коли мій розум і серце, як і раніше, хочуть показувати кращі результати, тіло вже не в змозі це робити.
Безмежно вдячний тим чудовим людям, яких мені пощастило зустріти завдяки бігу. Бігова спільнота — це справді особлива та сильна група людей, які змінили моє життя. Якби колись я не захопився бігом, то ніколи б не зустрів свою дружину Сару, дітей, і багатьох найближчих своїх друзів.
Я пишаюся своїми найкращими днями, але ще більше пишаюся численними сірими буднями, коли мені доводилося невпинно працювати. Можливо, одне з найдорожчих надбань, які дав мені біг — це вміння не впадати у відчай.
Я зобов’язаний бігу за всі нові місця, що він відкрив для мене. Я ріс у великій родині і до того, як почав бігати, лише залишав Каліфорнію. Але зараз я поїздив світом, брав участь у найкрасивіших перегонах, побачив безліч культур.
Біг дав мені низку життєвих уроків і допоміг сформуватися як особистості. Цей безцінний досвід і є найважливішою нагородою за всю бігову кар’єру.
Я також вдячний моїм спонсорам, які підтримували мої заняття спортом на найвищому рівні та забезпечували найкращу у світі продукцію, допомагаючи боротися за найвищі цілі. Без підтримки спонсорів, сім’ї та друзів, я не був би там, де я зараз.
Біг завжди буде частиною мого життя. З нетерпінням чекаю, щоб почати допомагати іншим у досягненні бігових цілей, починаючи зі своєї дружини, яку готую до відборів на Олімпіаду. Мені приносить задоволення їхати поруч з нею на велосипеді і підбадьорювати, бачити як вона росте і відчувати з нею ті ж відчуття, які колись відчував я сам.
Сподіваюся, що моя бігова кар’єра допомагатиме людям досягати успіхів як бігових, так і духовно розвиватися завдяки нашому благодійному проекту Steps Foundation та біговій клініці, а також через книги, відео та просто причетність до бігової спільноти.
Завжди згадуватиму свою бігову кар’єру з усмішкою на обличчі та подякою в серці. Велике спасибі кожному, хто вболівав за мене, надихав і підтримував у моїй біговій подорожі. Я ніколи не був сам на дистанції.
Коротке документальне відео, присвячене рекорду Райана Холла у півмарафоні:
Що ще почитати:
- Трагічна історія Самуеля Ванджиру, наймолодшого переможця Олімпійського марафону
- «Шахтар, що біжить» Едісон Пена: людина, яка не здалася і продовжувала бігати в завалі шахти
- 23 факти про життя та кар’єру Еліуда Кіпчоге, які ви могли не знати